Золотошукачі України

      2004 рік, до приходу якого залишається якихось півтори доби, для більшості спортсменів iз літніх видів пройде зовсім не під знаком східної Мавпи, а під знаком олімпійських Афін. Хоча й «мавпяча» сутність високосного року справляє такий-сякий вплив на світ спорту: можливо, саме через непередбачуваність цієї каверзної істоти ніхто не наважується робити якісь точні прогнози на 2004-й, а протягом усього 2003-го на спортивних аренах планети панувала відчутна передолімпійська лихоманка. Вона, до речі, далася взнаки і при проведенні улюблених засобами масової інформації визначень «десяток», «двадцяток» та інших «-ок» найкращих. Тому «УМ» вирішила піти іншим шляхом  замість визначати певну кількість тих, що «най». Ми не піддалися бацилі передолімпійської лихоманки й відзначали не тільки «літніх» спортсменів. Бо хоча «зимовики» й «просто» спокійно змагаються, оскільки до Олімпіади-2006 у Турині ще досить далеко, хіба можна не згадати, скажімо, про Валентину Шевченко, яка стала першою в історії українського лижного спорту переможницею етапу Кубка світу і йде другою в загальному заліку? З приємних несподіванок – перемога шабліста Володимира Лукашенка на чемпіонаті світу з фехтування. Кращими, хоча наразі тільки в Європі, залишаються й легкоатлетка Жанна Блок та «художниця» Ганна Безсонова. Викликає повагу титул чемпіонки і рекордсменки світу Наталії Скакун у жіночій важкій атлетиці. Отже, пропонуємо вам «УМну» версію подій, які цього року викликали найбільший резонанс у світі українського спорту. Без конкретних місць — ми просто згадуємо й опитуємо тих, хто у 2003-му найбільше підтримував віру вболівальників у спортивний потенціал України. Ми навмисне залишили поза увагою футбол. Не хочеться напередодні свята говорити про сумне...

Ігровий прорив на Олімпіаду

      Окрім четвертого місця жіночої баскетбольної збірної в Атланті-96, в ігрових видах спорту за роки незалежності нам важко згадати ще щось приємне про «олімпізм». Тому четверте місце української жіночої команди на чемпіонаті світу з гандболу, що відбувався у Хорватії, і, як результат, — путівку в Афіни — можна вважати справжнім тріумфом.

Леонід Ратнер, тренер жіночої збірної України з гандболу:

      — Для наших дівчат 2003 рік і, зокрема, його завершення стали щасливим. Найголовніше, що ми здобули олімпійську ліцензію. Особливої ваги це досягнення набуває на тлі негараздів у нашому виді спорту. Дівчата просто перевершили себе всупереч проблемам. Усім українським спортсменам бажаю щастя у новому році, і сподіваюся, що й ми зробимо успішний новий крок в Афінах-2004.

Дельфін і русалка — чемпіонська пара

      Хто сказав, що «дельфін і русалка — не пара»? Українські лідери в плаванні Яна Клочкова та Олег Лісогор у 2003 році підтверджували своє високе міжнародне реноме як «на пару», так і окремо. Більше того, останній чемпіонат Європи на «короткій воді» в Ірландії подарував надію, що найближчим часом у нас буде ще не одна «русалка» і не один «дельфін» із чемпіонськими титулами.

      Яна Клочкова впродовж року перемагала фактично на всіх змаганнях. А інколи її виступи були особливо вражаючими, як скажімо, шість(!) золотих медалей на першому етапі Кубка світу в Кореї, де українка продемонструвала свою різнобічність, вигравши 100, 200 й 400 метрів комплексним плаванням, 200 та 400 метрів — вільним стилем і 400 м — на спині. Лише за літній сезон у Яни 23 (!) перемоги на міжнародних змаганнях.

Яна Клочкова:

      — Взагалі для мене Новий рік — це суто родинне свято. Тому намагаюся його святкувати вдома, а вже першого січня — до басейну. Попереду Олімпіада-2004, і я не маю жодного зайвого дня для розслаблення. А всім, хто уболіває за нас, хочу побажати міцного здоров'я, вміння випливати з будь-яких ситуацій, і тоді всі ваші мрії здійсняться.

Подвійний крок братів Кличків

      Найвидатнішою подією за версією практично всіх офіційних версій у професійному боксі став поєдинок Віталій Кличко — Леннокс Льюїс. Це той випадок, коли «король», тобто британський суперваговик, виявився «голим», адже рефері зупинили поєдинок і віддали йому перемогу тоді, коли українець упевнено вів перед за очками. Враховуючи поразку Володимира Кличка від Коррі Сандерса, самі брати вважають, що цей рік було присвячено кільком крокам до повернення собі звання претендентів на чемпіонські титули. Нагадаємо, що мрія Кличків — заволодіти поясами кращих  у світі за всіма престижними версіями.

Віталій Кличко:

      — Я став досвідченішим. Відверто кажучи, ще в цьому році планував стати чемпіоном світу. Якби не травма в поєдинку з Льюїсом, то так би воно й було. І все ж, сподіваюся, що мені вдалося закласти фундамент до здійснення мрії наступного року. Тому в новорічну ніч я побажаю собі, брату і всім нашим прихильникам віри в себе.

Володимир Кличко:

      — Ми з братом наступного року збираємося лише перемагати. І тепер я знову близький до чемпіонського поєдинку. Тому в новорічну ніч я підніму келих за майбутнє, щоб усе погане залишилося у минулому. Дай Боже, щоб були здорові всі близькі й знайомі. Дякую всім за підтримку і кажу: усі мої перемоги — для вас.

Льодові подарунки у Палаці спорту

      У нашій країні катастрофічно не вистачає... льоду для тренувань і змагань фігуристів та хокеїстів. Проте народна любов до цих видів спорту не згасла. Знаково, що спорт на ковзанах цього року став, як ніколи раніше, «своїм» у  столичному Палаці спорту. Те, що чемпіонат України з фігурного катання вперше (!) відбувся на головній льодовій арені — це водночас і свято, і крок уперед.  Подарунком для вболівальників можна назвати і 3-й етап «Єврохокей-челендж», свідком якого став президент Міжнародної федерації хокею Рене Фазель, який сказав пару теплих передсвяткових слів і нашому виданню:

      — Метою мого візиту до Києва було вирішення деяких проблемних питань, що стосуються українського хокею, який відзначив своє 40-річчя. Мені не байдуже, що буде з вашою хокейною школою надалі. На сьогодні, у принципі, ми ладні допомогти вам збудувати нові льодові палаци. У нас святкують Різдво, ви готуєтесь до Нового року. Одержавши велике натхнення від побаченого в Києві, я тепер із задоволенням окремо підніму тост у новорічну ніч за нові гучні перемоги українських спортсменів, серед яких чимало талантів навіть за несприятливих умов.

      Також з оптимізмом треба оцiнювати четверте  місце у фіналі серії Гран-прі танцювальної пари з фігурного катання — Олени Грушиної та Руслана Гончарова, які до того ж були «срібними» на одному з етапів у Китаї.

Олена Грушина та Руслан Гончаров:

       — Початок сезону для нас виявився успішним, хоча нам і не вдалося зійти на вищу сходинку пошани. Завжди хочеться більшого, тим паче, що ми впевнені у своїй спроможності боротися за призові місця. Після виступів у Києві ми одержали додаткове натхнення, якого не було раніше — у нас є рідна публіка, яка уважно слідкує за нашими виступами. І нарешті, ми вперше за шість років зустрічатимемо Новий рік удома! Дякуємо всім прихильникам фігурного катання за теплий прийом і бажаємо всім здоров'я і віри у ваші й наші перемоги.