У вітчизняному біатлоні традиційно головним мірилом успішності сезону вважається наявність медалей на головних стартах — Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи.
Однак із нагородами в «синьо-жовтих» останнім часом складно — востаннє наші стріляючі лижники потрапляли до топ-3 «мундіалю» ще у 2021 році, а олімпійський подіум був ще на Іграх у Сочі-2014.
Після провального попереднього сезону наша федерація вирішила змінити тренерський штаб чоловічої збірної, котру очолила Надія Бєлова.
При цьому лідер команди Дмитро Підручний перейшов на індивідуальну роботу з Юраєм Санітрою, під керівництвом якого у 2019 році став чемпіоном світу.
Ці зміни дали позитивний імпульс: Підручний до цьогорічного ЧС у Ленцергайде підходив у статусі біатлоніста топ-15 загального заліку Кубка світу з кількома «квітковими» церемоніями. Демонстрував добрий прогрес і 21-річний Віталій Мандзин.
Водночас у жіночій збірній хороший сезон із четвертим місцем у спринті в Ансі та кількома фінішами у топ-10 перед ЧС проводила Юлія Джима.
На жаль, реалізувати всі сподівання на медалі на світовому форумі цьогоріч так і не вдалось. По-перше, завадили травми і хвороби.
Перед стартом ЧС захворіла Джима, а Підручний, який міг конкурувати з лідерами за лижним ходом, напередодні змагань упав і травмував руку, втративши свої найкращі кондиції.
Ще два фактори, які завадили поборотись за медалі, — неконкурентий лижний хід та провальний сервіс лиж. Навіть за умов ідеальної стрільби наші біатлоністи вже не можуть боротись за топ-6, як раніше.
Про колишню велич у жіночих естафетах також, схоже, найближчим часом доведеться забути — наша четвірка була лише 13-ю за лижним ходом із 16 збірних, які змогли фінішувати.
А у сингл-міксті, на який були чи не найбільші сподівання, Антон Дудченко і Юлія Джима з найкращою стрільбою (лише 4 додаткові патрони) фінішували аж 20-ми саме через погану підготовку лиж.
«Я можу одне сказати: з такими лижами немає сенсу навіть брати участь у чемпіонаті України. На спуску тебе випереджає представник Гренландії, в якої немає повноцінної сервіс-бригади. Немає слів», — обурювався Дудченко.
Ще раз сервіс лиж підвів у масстарті — Підручний і Мандзин не зуміли зачепитись за місця у топ-20.
«Насправді з такими лижами ти думаєш, чи є сенс далі їхати, кожен поштовх – просто як по піску їдеш. У мене немає коментарів, тому що тяжко претендувати на якісь вищі місця, якщо така ситуація», — не приховував розпачу і Мандзин.
«Наразі щось точно сказати не можу. Після гонок ми зробили тест, також порівняли з деякими іншими збірними. Швидше за все, щось було з лижами, але наразі ми не можемо сказати, що саме. Загалом, немає такої збірної, в якої на 100% хороші лижі. У всіх бувають погані дні», — прокоментував обурення підопічних сервісмен збірної Сергій Семенов.
Таким чином, по-справжньому вдалою для збірної вийшла лише одна гонка — у жіночій «індивідуалці» Юлія Джима з «нулями» фінішувала п’ятою, що дозволило їй на квітковій церемонії розгорнути український прапор.
А Христина Дмитренко фінішувала 11-ю. Також із позитиву та перспектив на майбутнє — місця в заліковій зоні молодого Віталія Мандзина та його кваліфікація до масстарту.
Не надто вдалі загальні результати визнав і наставник жіночої команди Микола Зоц.
«На жаль, за фізичним станом у нас частина команди зараз одного класу, друга частина — трошки іншого. Можна сказати, що десь у нас було багато помилок з роботою лиж. А якщо в спринті немає результату, це впливає і на «персьют», і також на масстарт. Є над чим працювати. Головне — знати помилки, тоді будемо рухатися далі», — резюмував тренер.