З приходом Геннадія Васильєва у крісло Генерального прокурора «донецькі», які досі суттєво відставали від СДПУ(о) за кількістю «своїх» глав райдержадміністрацій, почали нарощувати адміністративні м'язи завдяки прокурорським кадрам. Свідченням того, що кадрова експансія зі Сходу не обмежиться традиційною ротацією людей на Різницькій і в кількох дрібних областях, став «замах» «донів» на святая святих — Дніпропетровщину. У п'ятницю колегiя Генпрокуратури жорстко розкритикувала й ухвалила рiшення притягти до дисциплiнарної вiдповiдальностi облпрокурора Володимира Шубу, його першого заступника Йожефа Ороса та заступника Володимира Решетiлова. Наступного дня стало відомо, що ввечері після засідання Васильєв таки підписав наказ про звільнення прокурора колись «не першої, але й не другої» області в Україні.
Офіційною причиною відставки є «численнi iстотнi недолiки в органiзацiї роботи», пояснила «Iнтерфаксу-Україні» речниця Генпрокурора Оксана Соколова. Щодо Ороса i Решетiлова, за її словами, застосовано дисциплiнарне стягнення. На колегії, присвяченiй результатам комплексної перевiрки Генпрокуратури на Дніпропетровщині, роботу облпрокуратури піддали нищівній критиці. Як передає УНІАН, начальник відділу ГП Володимир Шилов у своїй доповіді зазначив, що криміногенна ситуація в області впродовж багатьох років залишається однією з найскладніших: на 10 тисяч жителів припадає 140 злочинів — це найвищий показник в Україні. За 11 місяців там скоєно понад 50 тисяч злочинів, більше половини з яких є тяжкими та особливо тяжкими, є значне зростання грабежів, розбоїв, крадіжок у громадських місцях, розкриття яких значно погіршилося.
Цікаво, що за Святослава Піскуна дії Володимира Шуби підтримував не лише Генпрокурор, а й Леонід Кучма. У Києві він числився на хорошому рахунку, отримував нагороди, був членом Вищої ради юстиції, а його «зуби» відчували навіть окремі народні депутати, зокрема Віктор Веретенников у зв'язку з кримінальною справою, порушеною проти комбінату «Придніпровський». Але в нинішньому випадку навіть земляк-Президент виявився безсилим, тим більше що на час «розборок» він саме відбув у Баден-Баден.
У самому Дніпропетровську про те, що Володимир Шуба в облпрокурорах довго не затримається, говорять уже з місяць. Ще до комплексної перевірки, одразу після призначення Васильєва, в області знали: тут захочуть поставити надійного чоловіка з Донбасу, який зміг би захистити інтереси донецького капіталу, що цього року прорвав рештки «кругової оборони» дніпропетровців. Сьогодні «дони» володіють не лише нерухомістю «червоної лінії», тобто монументальними будинками XIX сторіччя на місцевому «Хрещатику» — проспекті Карла Маркса, який уцілів під час війни. Нещодавно «Індустріальний союз Донбасу» переміг у боротьбі за «Дзержинку» — Дніпровський металургійний комбінат. За інформацією з надійних джерел, саме ІСД дістанеться державний пакет акцій іншого флагмана галузі — Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського. Укріплюються донецькі і в Кривому Розі, де, зокрема, змагаються за Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат. На часі — приватизація «Криворіжсталі». Оскільки всі так звані «державні конкурси» за право володіння тим чи іншим стратегічним підприємством супроводжуються десятками позовів у різні інстанції, крісло обласного прокурора саме по собі стає об'єктом стратегічної ваги.
Отож уперше за історію незалежності на прокурора Дніпропетровської області чекають «варяга» — його, за деякою інформацією, пришлють із південного сходу, можливо, з Луганщини.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
