Життя «труби» без Казахстану

      Завдяки контрманевру Володимира Путіна, як відомо, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв проігнорував Краківський енергетичний саміт, і зустріч у давній польській столиці у форматі п’яти президентів різко «зменшила градус». Однак попри те, що угода щодо транспортування казахської нафти в обхід території Росії для нафтогону «Одеса—Броди—Гданськ» не була підписана, можна вважати, що саміт усе-таки вдався. «Розмови про енергетику» містять чітку політичну складову, тож зустріч супроводжував і момент геостратегічний: таки було пересунуто «політичну вісь» Центральної Європи на Кавказ — на Грузію та Азербайджан. І держави — Україна, Польща, Грузія, Литва й Азербайджан — у спільній декларації заявили про створення спеціальної міжнародної корпорації, яка відповідатиме за доставку енергоресурсів з басейну Каспійського моря до Західної Європи. Відтак хочеться вірити, що добудова нафтогону «Одеса—Броди» до Плоцька і Гданська буде «розморожена». Питання «коли?» висить над темою старим дамокловим мечем. Президент Польщі Лех Качинський, який «один за всіх» президентів проводив заключну прес-конференцію, зазначив, що «навряд чи це буде раніше, ніж до 2012 року».

      Схоже, проект «каспійська нафта для нового нафтогону» помалу набуває рис проекту «золота Полуботка». Проте провідники держав регіону, попри колосальний опір Росії, готові поглиблювати стратегічну співпрацю. На цій тенденції наголошує і Лех Качинський: «Важливою є наша воля співпрацювати. Ця зустріч і наша декларація (про створення міжнародної корпорації. — Ред.) є величезним успіхом». У свою чергу, Віктор Ющенко у Кракові наголосив, що проект енергетичної співпраці саме зараз набув «потужного і конкретного політичного виміру». Щоправда, спеціальний і повноважний «глас» Назарбаєва Льйазат Кїїнов не дав гарантій, що добудова трубопроводу автоматично означатиме безперебійне наповнення його казахською нафтою, мовляв, справа вимагатиме додаткових обговорень. Щоправда, оптимізмом надихнув президент Азербайджану Ільхам Алієв, котрий пообіцяв, що покладів газу в його країні вистачить на багато років, а видобуток лише зростатиме. Азербайджан готовий відігравати більшу роль в енергозабезпеченні Європи, пообіцяв Алієв.

      Удруге ж «посамітувати» на теми енергетики президенти вирішили в жовтні цього року у Вільнюсі, попередньо скликавши робочу групу, котра наповнить проект цифрами, сумами та кубометрами.

      Уже навіть є й робоча назва фірми, що реалізовуватиме нафтопроект — «Нова Сарматія». На думку ж господаря краківського саміту, у вільнюській зустрічі «без сумніву повинен взяти участь і Туркменістан та інші (крім Литви та Польщі. — Ред.) країни ЄС».