Такі листівки розвішані по всій Москві. (Фото Данила IВАНIВА.)
Пам'ятник радянському солдату, перенесений з центру Таллінна на військовий цвинтар на околиці, дав початок найбільшій російсько-естонській кризі з часів окупації Естонії Радянським Союзом. Такої антиестонської істерії в столиці колишньої імперії не спостерігалося навіть у 1989-му, коли «в пакеті» з рештою прибалтійських республік країна заявила про вихід зі складу СРСР.
Сьогодні «піхота» у складі агресивних молодиків з прокремлівських (!) молодіжних організацій «Наші», «Молода гвардія» взяла в облогу амбасаду Естонії в Москві. А «важка артилерія» — урядові структури РФ — роздумують про можливість депортації естонців та про запровадження санкцій проти Естонії. Втім маленька Естонія зараз дуже могутня — з тієї простої причини, що вона член Європейського Союзу.
«Центр ваги» конфлікту днями було перенесено з Таллінна до Москви. 2 травня під час прес-конференції посла Естонії Марини Кальюранд кількадесят шовіністів удерлися в приміщення і спровокували бійку з охоронцями. Не виключено, їм здавалося, що вони штурмують Рейхстаг за картинками 1945 року, адже найвживанішим гаслом молодиків було «Геть фашистів». Марина Кальюранд не зовсім второпала, чому вона «фашистка», але коли після прес-конференції у супроводі посиленої охорони ледь змогла дістатися до посольського авто, вочевидь, зрозуміла, що потрапила в обставини, близькі до фронтових. Якщо в такій дикій ситуації бувають «забавні курйози», то факт, що нападники переплутали машину естонського та шведського посла і намагалися трощити іншу автівку, можна зарахувати саме до страшнуватих курйозів. Посли не постраждали, просто залишився післясмак і ще глибше усвідомлення, в якій саме державі вони змушені працювати.
Два наступні дні не принесли розрядки. Будівля естонської амбасади і досі, тобто шостий день поспіль, — в облозі агресивного «молодняка». Дружин та дітей естонських дипломатів 3 травня довелося відправити на батьківщину, іншими словами — евакуювати, наче із зони бойових дій чи стихійного катаклізму. Цю інформацію підтвердив міністр закордонних справ Естонії Урмас Пает, передає «Інтерфакс». На переконання міністра, бойовики, що чергують біля посольства, отримують за це гроші від російської влади.
«Малий Кисловський і Калашний провулки, де розташовані, відповідно, посольство та консульство Естонії, перекриті активістами «Наших», «Молодої гвардії», «Мєстних». Причому якщо повз амбасаду можна було відносно спокійно пройти, протискуючись поміж молодими людьми з прапорами, то в Калашному провулку «Наші» виставили свій кордон, який дублює міліцейський. Виконуючи розпорядження свого ватажка Василя Якименка, активісти «взяли на себе функцію правоохоронних органів», — описує обстановку в «гарячій точці» Москви кореспондент російської газети «Коммєрсант». — Група «наших» перепинила шлях і журналісту газети, намагалася обшукати його, довідавшись, що той — не учасник маніфестації. Увесь цей час біля консульства тривав збір підписів «за знесення посольства фашистської Естонії».
Опис цієї картини доповнюють розвішані російською столицею листівки, на яких під портретом пані Кальюранд зловісніє підпис: «Посол фашистської держави Естонія». Для тих «патріотів» і «захисників бронзового солдата», які не знають, куди йти, центр Москви оздобили паперові стрілки-вказівники: «До посольства фашистської держави Естонія». Прикметно, що комунальні служби та міліція не чіпають ні плакатів, ні вказівників, що наштовхує на здогадку, що «наочна агітація» тримається з благословіння щонайменше столичних властей.
Менталітет російської влади, схоже, зміцнів у тривалій і, до речі, безуспішній блокаді Грузії й депортації грузинів з РФ. Не виключено, що подібна кампанія чекає й на естонців. Коли журналіст уже згадуваного «Коммєрсанта» зателефонував до Федеральної міграційної служби, щоб поцікавитися, чи не готуються там часом до депортації громадян з естонськими паспортами, то отримав відповідь «ні». Проте це «ні» прозвучало в цікавому контексті: як пояснили журналісту, вона пов'язана насамперед з тим, що «наказивать нєкого», адже, мовляв, естонців у Росії дуже мало, приблизно вісімсот-тисяча осіб.
Офіційна Москва мовчить щодо санкцій, проте, судячи із заяв високопоставлених дипломатів, налаштована рішуче. Так, за повідомленням агенції «Інтерфакс», до Таллінна відбуває делегація депутатів Держдуми (до слова, законодавчий орган РФ уже вголос пропонував розірвати дипвідносини з Естонією), свій звіт вона представить 10 травня і, виходячи з нього, МЗС Росії має намір «робити висновки». Днями перший віце-прем’єр російського уряду Сергій Іванов запевнив журналістів, що реакція Росії буде «тверезою, спокійною і неістеричною», а також що в питанні бойкоту треба «дослухатися думки громадськості». Під «громадськістю», слід гадати, мається на увазі великий бізнес, який має ділові інтереси в країні, яка так «жорстоко» повелася з бронзовим пам'ятником. Так, за повідомленням радіо «Ехо Москви», найближчі соратники президента Володимира Путіна не зацікавлені в економічних санкціях, позаяк є власниками кількох крупних естонських об'єктів. Наразі лише ВАТ «Російскіє желєзниє дорогі» заявило, що припиняє відвантажувати нафтопродукти в Естонію, мотивуючи це ремонтними роботами. Ця заява пролунала 2 травня.
Газета «Коммєрсант» стверджує, що санкцій однак слід чекати в найближчі дні. А тим часом Європейський Союз роздумує, в який спосіб вплинути на Москву. Учора Єврокомісія та НАТО обмежилися заявою з проханням до російської влади забезпечити безпеку естонських дипломатів у Москві. Спостерігачі не виключають, що Єврокомісія може вдатися й до економічних санкцій, якщо такі застосує Москва. А поки що під загрозою зриву виявився саміт Росія-ЄС, запланований на 18 травня у Самарі.
До «когорти симпатиків фашизму» потрапила Литва, яка відгукнулася на прохання уряду Естонії і надала естонській поліції амуніцію, яку використовують для приборкання масових заворушень (адже чергові виступи російської молоді в Таллінні очікуються 9 травня). Праві організації Литви на чолі iз «Саюдісом» закликали владу наслідувати приклад Естонії та демонтувати радянські монументи в країні.
Є інформація, що Міністерство культури Польщі готує проект закону про місця національної пам'яті, до яких не будуть внесені поховання радянських воїнів. Ним передбачена можливість переміщення «символів комуністичної епохи». «Московський комсомолець» зазначає, що «поганий приклад є заразним», але при цьому із задоволенням повідомляє: «Угорщина і Латвія запевнили російську владу, що в цих країнах пам'ятники радянським солдатам залишаться недоторканими, хоча Угорщина раніше заявляла про намір перенести монумент з центру Будапешта в менш помітне місце».
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
