Порозуміння після «пам'яті крові»
У ці дні Україна і Польща вшановуватимуть спільну трагедію — 60-річчя масового переселення українців Польщі, більш відомого як акція «Вісла». Цей антиукраїнський злочин, скоєний у 1947 році в межах комуністичної стратегії «поділяй і володарюй», завдав найдошкульнішого удару громаді українців у Польщі, розпорошивши «недовивезених» українців по цілій країні.
Цієї суботи та неділі до Перемишля, столиці «депортованого регіону», з'їдуться десятки тисяч українців з обох боків кордону, аби вшанувати пам'ять невинно постраждалих.
А вчора спецiально з цiєю метою Президент України Вiктор Ющенко вiдвiдав Варшаву й разом зi своїм польським колегою Лехом Качинським узяв участь в Екуменiчнiй молитвi. Того ж вечора Вiктор Ющенко вiдвiдав ще один жалобний захiд, уже у Львовi, — вечiр-реквiєм в Оперному театрi.
Трагічними були повоєнні долі не лише українців — комуністи за принципом «колективної відповідальності» депортували сотні тисяч поляків, татар, чеченців. За наказом Кремля перекроювали кордони, калічили долі мільйонів невинних, а головне, було досягнуто найгіршого — надовго вдалося пересварити цілі народи. Адже «наукову» літературу та навчальні курси для шкіл упродовж 50 років писали «бійці головного ідеологічного фронту» — придворні історики. І українці, і поляки добре пам'ятають про кривди, заподіяні їм, сором'язливо замовчуючи про зло, скоєне сусідами. Але помалу громадськість обох країн доростає до усвідомлення того, що трагедія українців Польщі і поляків України є спільною бідою, котру необхідно спільно ж і розв'язувати, незважаючи на привиди минулого та споконвічні взаємні образи. Допомогти читачам «УМ» розібратися у непростій історичній драмі погодився польський історик із кришталевою науковою репутацією, співробітник Польської академії наук доктор Гжегож Мотика.