Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Форум, що триватиме з 25 по 27 квітня, обіцяє насичене життя як учасникам, так і гостям цього фестивалю: заплановані 50 спеціальних подій, у яких візьмуть участь 120 компаній з 8 держав світу.
Програму «Кінофоруму» вже можна назвати традиційною: вручення Національної премії кінобізнесу України, Міжнародна виставка устаткування і послуг для кінопрокату та кіновиробництва, Київський міжнародний кіно-теле-відеоринок, «Кінокампус» (реально діючий знімальний майданчик), Форум «Асоціації кінопродюсерів України»... Упродовж усього періоду роботи виставки на «Кінофорум Україна — 2007» вiдбуватиметься зйомка короткометражного художнього фільму. Кожен із відвідувачів зможе подивитися на процес фільмування на відстані витягнутої руки, а якщо пощастить, то й увіковічнити себе для історії «Кінофоруму».
Переважна більшість подій «Кінофоруму» — семінари, майстер-класи, презентації тощо — адресована, насамперед, представникам кіноіндустрії. Але й учасники, що вважають себе, швидше, споживачами, а не виробниками кінопродукції, на «Кінофорумі» не нудьгуватимуть — цей фест завжди славився своїм фестивалем допрем’єрних показів.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>