Європа критикує нашу демократію і черевики Януковича

      Сьогодні Парламентська Асамблея Ради Європи голосуватиме резолюцію «Функціонування демократичних інституцій в Україні». Проект цього документа вчора вранці «УМ» отримала від депутатів ПАРЄ, а надвечір — від представництва Ради Європи в Києві. З того, що його офіційно розсилали українським ЗМІ, можна зробити висновок: саме цей проект, над яким творчо попрацювали представники моніторингового комітету, зокрема Ренате Вольвенд і Ханне Северiнсен, та навислий над їхніми спинами дезертир із «Нашої України» Сергій Головатий, є остаточним і може зазнати змін лише під час процедури голосування. Та в жодному разі перетворити загалом негативну резолюцію на благодушну ніякими депутатськими правками не вдасться. Загальна тональність документа — тривога і невдоволення політичною системою України, українські демократичні інституції названо недієздатними.

      Що дає нам резолюція ПАРЄ — депутатського «колгоспу» всього континенту? Де-факто — нічого, якщо бути гранично відвертими. Це буде удар по престижу України, це тестування на спроможність держави рухатися в напрямку західної цивілізації. Сьогодні так виглядає, що тест Україна пройшла поганенько, чим викликає щодо себе скепсис Європи, і «великої», тобто ЄС, і решти розвинутих і недорозвинутих країн Старого континенту.

      Отже, що відзначає і що нам радить ПАРЄ? Насамперед Асамблея висловлює «занепокоєння політичними подіями в останні місяці, кульмінацією яких став указ Президента» про розпуск парламенту. ПАРЄ констатує, що «політичні реформи, які б закріпили «правила гри» та створили передумови для гарантування демократичних прав та свобод законними інституціями». «Те, чого Україні не вистачає сьогодні, — це гарантій, вбудованих у її демократичні інституції, що консолідували б новоздобуті свободи», — підкреслено в документі. У цьому контексті автори проекту резолюції нагадують, що наша криза також спричинена «поспішною та незавершеною конституційною реформою», а отже, пропонують терміново поновити роботу над вдосконаленням Основного закону України. Зокрема, зауважується на потребі врахувати рекомендації Венеціанської комісії у тій частині положень Конституції, які стосуються розподілу влад, правосуддя та прокуратури, а також пропонується відмовитися від імперативного мандата як від норми, абсолютно невідповідної європейському праву. Серед цінних порад — також настанова негайно прийняти базові конституційні закони, як то про регламент Верховної Ради, про центральні органи влади, парламентську опозицію тощо.

      Утім ПАРЄ помічає, що не лише законодавчий вакуум став причиною кризи в Україні, а також і «особисті суперечки та короткозорі змагання за особисту користь» різних політичних сил. «Асамблея шкодує, що відсутність незалежних противаг дозволяє ключовим державним органам відчути себе понад законом. Це серйозно заплямувало репутацію всіх політичних лідерів України», йдеться в проекті резолюції. Отже, депутати ПАРЄ не стали на жоден бік української барикади. Хоч, утім, позачергові вибори в документі названо «нормальною практикою в усіх демократичних державах Ради Європи».

      Щодо власне виборів, то ПАРЄ рекомендує виділити фінансування для ЦВК, а також обтічними фразами підводить до потреби відтермінувати день їх проведення, адже «щоб вибори вважалися демократичними, вони мають бути організовані відповідно до законної процедури, що робить можливим проведення справедливої виборчої кампанії та вільний вибір людей». Проте водночас ПАРЄ закликає всі сторони українського протистояння без обмовок прийняти будь-яке рішення, яке ухвалить із приводу указу Президента Конституційний Суд.

      У пояснювальній записці до проекту резолюції співдоповідачок ПАРЄ пані Вольвенд та Северинсен називається шість причин, які «зробили нинішню політичну кризу передбачуваною і неминучою». Прикметно, що, крім системних криз, однією з яких є законодавчий хаос, доповідачки відзначили і таку причину: «очікування громадян після Помаранчевої революції залишилися незадоволеними».

      Можливо, сьогодні ПАРЄ виставить у «табель» України найнижчу за останні два з половиною роки оцінку. Не допомогли й кулуарні атаки депутатів Верховної Ради, донецький «цвіт» яких на нинішню сесію прибув особисто. Малопереконливим була й обіцянка Прем'єра Януковича, котрий прилетів нежданно у Страсбург, «наполегливо вчитися демократії». До неї, схоже, поставилися так само скептично, як і до дорогих черевиків зі страусової шкіри. Кореспондент «Української правди» відзначив, що європейці, де надто дорогий одяг у політика вважається моветоном, кидали витрішки на черевики Януковича і скрушно хитали головами. Перебрав Янукович у цьому. В іншому — недобрав.