П'ятниця, тринадцяте: розкол у Сеймі

      Неприйняття конституційних поправок у справі абортів та евтаназії призвели до відставки спікера й імовірного переформатування парламентської більшості. Якщо криза поглиблюватиметься, то, як припустив прем'єр-міністр Ярослав Качинський, не виключені навіть і дострокові вибори. Наразі ж голова Сейму Марек Юрек вийшов із партії «Право і справедливість», склавши спікерський жезл та всі партійні повноваження. Щоправда, заяву спікера про відставку розглядатимуть на найближчому засіданні парламенту, за два тижні. І весь цей період триватимуть спроби «згладити» гострі кути, адже політичні бонзи ПіС уже заявили, що не мають «запасного варіанта» на посаду спікера.

      Сам пан Юрек на прес-конференції наголосив, що його відставка є «символом особистої відповідальності». Конфлікт у нижній палаті парламенту був пов'язаний iз неприйняттям поправок до Конституції, котрі забороняли аборти. Глибоко віруючий спікер Сейму був прихильником таких змін, і після проваленого голосування зреагував миттєво, поклавши партквиток. Юрек заявив, що здивований позицією багатьох депутатів з ПіС, для яких партійна дисципліна виявилася важливішою, ніж «охорона зачатого життя». Як подейкують у кулуарах Сейму, найбільше дестабілізувало ситуацію те, що провід ПіС, фактично брати Качинські, зігнорував позицію Юрека і навіть попередньо не обговорював проект поправок.

      Апогею парламентська криза сягнула у п'ятницю, коли зранку до фракції ПіС потрапила заява 57 депутатів, включно зі спікером, в якій вони розкритикували пропозицію поправок від президента Леха Качинського, які, мовляв, насправді не реалізують засадничих цілей. І пообідні голосування перетворилися на взаємне перетягування «поправок». Доперетягувалися до того, що внаслідок згуртованості ліво-ліберальної опозиції гарбуза отримали і польські радикали, і президент.

      Ультракатолики під депутатським проводом радикальної «Ліги польських родин» пропонували вписати до Конституції положення, за якими життя охороняється законом від зачаття до природної смерті. Також ЛПР вимагала зафіксувати положення, за яким Конституція Польщі гарантує кожній людині юридичну охорону життя «від моменту зачаття до природної смерті». Отже, ці поправки ставили поза законом аборти та евтаназію. Втім не пройшли й «ліберальніші» президентські поправки. Попри те, що відмінності між проектами поправок зрозумілі переважно правникам, наслідки — очевидні. Маємо наразі морально-ідеологічне переформатування коаліції, котре може перерости в юридичне.

      «Благі зачини» не отримали конституційної більшості у дві третини голосів. В остаточному голосуванні взяли участь 443 депутати, з котрих «за» проголосувало 269 при необхідних 296 голосах. Проти висловився 121 депутат, а 53 народних обранці ухилилися від відповіді. Обурений прем'єр визнав, що це поразка, адже «двадять-тридцять голосів із «Громадянської платформи» можна було б отримати». Річ у тім, що у Польщі й нині діє вкрай жорстке законодавство, що стосується абортів. І, як свідчать польські правники, пропозиції «Права і справедливості» внаслідок відносної ліберальності «не оголошували війну поміркованій половині суспільства». Що б там не було, але досі монолітна пропрезидентська сила захиталася через гострі спекуляції на католицьку тематику, сформульовані ЛПР, партією, що, за даними соцопитувань, на перевиборах не мала би шансів подолати виборчий бар'єр.

      Деякі аналітики навіть припускають оформлення «розколу» і потенційну можливість створення ще однієї фракції в межах «правого крила» Сейму під керівництвом Марека Юрека. Він справді має кришталеву політичну репутацію, користуючись значною підтримкою депутатів. На користь таких припущень свідчить той факт, що засідання політради ПіС демонстративно залишили на знак солідарності з Юреком десять депутатів. Для створення ж фракції потрібно 15 мандатів.

      У свою чергу, провідник опозиційної партії «Громадянська платформа», яка відхилила поправки, Дональд Туск наголосив, що вже наявні в Конституції положення захищають життя якнайліпше, тому немає потреби впадати у крайнощі, переводячи цю філософську тему на тему політичної гри. Але в даній ситуації, на думку Туска, «усе свідчить на користь того, що Ярослав Качинський втратив повний контроль і здатність тримати владу, у коаліціантів росте нетерплячість». «Не виключаю, що це початок кінця, — резюмує керівник ГП. — Криза в коаліції і в ПіС входить в остаточну фазу, навіть якщо вона триватиме не тижні, а місяці... Я бачу, що «Право і справедливість» тріщить». Причина кризи — «насамперед у тому, що ПіС спиралася на накази і дисциплінарні статути, притаманні, радше, казарменій, ніж демократичній партії».

      Більшість аналітиків схиляється до того, що провал запровадження поправок до Конституції найбільше вдарив по коаліційній більшості, котра повелася на політичну інтригу, адже поміркований електорат не вимагав оновлення конституційного компромісу від 1993 року. Як заявив агенції ПАП голова Комісії церковного порозуміння єпископ Тадеуш Пєронек, «не варто було це питання рухати», хоча, з теоретичної точки зору, «кожне життя є важливе».