Знищенням архітектурних пам'яток столиці нарешті перейнялися депутати з парламентського комітету з питань культури і духовності. Директор музею «Київська фортеця» В'ячеслав Кулініч взявся провести екскурсію для народних обранців, аби показати, що історичні укріплення Києва штурмують з усіх бокiв, а не лише з боку башти № 5, де в новорічну ніч екскаваторами зруйнували телеграф ХІХ століття.
Комітетникам на чолі з нардепом Володимиром Яворівським показали десяток укріплень Київської фортеці, яка колись тягнулася через усе місто. Одні з них занедбані, а над іншими нависла загроза приватизації й руйнування. На будмайданчик, де ще недавно стояли будинки київського телеграфа, депутатів впустили не одразу й не з доброї волі. «Пізно, вони прорвалися!», — рапортував телефоном своєму начальству сконфужений охоронець, який марно намагався стримати депутатів Леся Танюка й Бориса Білаша. Територію на ділянці вже розчистили, й екскаватори мирно стоять скраю. Посеред величезного пустиря, де має постати чергова житлово-офісна висотка, — глибокий котлован, із залишками капітальних стін по периметру й купами жовтої цегли, схожої на ту, з якої через паркан збудована башта № 5.
На інше будівництво, по вулиці Щорса, 44, депутати проривалися вже з боєм. Наймані охоронці й солдати внутрішніх військ мужньо обороняли будмайданчик, тож після сварки Володимир Яворівський переліз через ворота, а Лесь Танюк пішов напролом. Зрештою, «оборона», відкинута депутатською масою, поступилася. Це будівництво розгорнули на території давнього Васильківського укріплення, і, за словами пана Кулініча, з самого початку зруйнували чотири кам'яні будинки ХІХ століття з комплексу цього укріплення. Та воно має ще й складну систему підземних ходів та приміщень. Як над, так і під землею колись тут був київський «замок Іф», а згодом — таємна підземна тюрма НКВД. Тут теж викопали котлован і вбивають палі. Підземелля ж правлять будівельникам... за клозет.
На минулій сесії міськрада виставила на продаж і башту № 4 як об'єкт, який потребує ремонту і реставрації. Першу башту, за адресою Щорса, 44, вже приватизували, і розмістили там розважальні заклади. В'ячеслав Кулініч стверджує, що музей вже домовився з донецьким мільярдером Сергієм Тарутою, що він профінансує реставрацію четвертої башти за музейним проектом і розмістить там свою художню колекцію. Тепер же невідомо, хто викупить цю велику круглу будівлю, як її «відреставрує» і чи не буде там чергове казино.
Інша, чи не найкрасивіша, частина фортеці — червона Микільська брама біля станції метро «Арсенальна» — взагалі «вплуталася» в детективну історію. Зараз тут військова частина. Але у 2004 році Міноборони віддало цю територію, разом із пам'яткою, ТОВ «Хрещатик Інвестбуд», в обмін на 196 квартир у Харкові. Договір обміну скасував Вищий господарський суд, а військові наполягають, аби їм залишили і Микільську браму (разом iз прилеглим до неї мостом, на якому, прибудувавши другий поверх, створили адміністративну будівлю), і капонір, вали та рів.
Аби зберегти і реставрувати Київську фортецю, треба зібрати все, що від неї залишилося під одним музейним дахом, і заборонити будівництво в охоронній зоні цих пам'яток, переконаний В'ячеслав Кулініч. «За законом, будь-яка організація має право отримати будівлі у власність, а музей — лише в користування», — скаржиться директор «Київської фортеці».
Комітет ВР вирішив підтримати вимогу В'ячеслава Кулініча передати музею всі земляні та кам'яні пам'ятки Київської фортеці. Депутати Андрій Шкіль та Лесь Танюк вже зареєстрували законопроект про створення тимчасової слідчої комісії з розслідування фактів знищення та продажу пам'яток Київської фортеці. «Попереду важка, виснажлива і педантична боротьба. Ми будемо робити все, аби зупинити будівництво», — пообіцяв голова комітету Володимир Яворівський.