ПРОти кого ПРО?

      Розгортання американцями системи протиракетної оборони (ПРО), яке було причиною суперечок між США та Росією, віднедавна стало актуальною проблемою і для наших сусідів — поляків та чехів. Саме в їхніх двох країнах Пентагон планує розмістити елементи свого «протиракетного щита». За словами американців – аби убезпечити Європу від іранських ракет. Та, щойно оголосивши про таку можливість, Сполучені Штати одразу «пожали бурю». Багато країн ЄС насторожено сприйняли цю ініціативу, в Чехії та Польщі ПРО зустріли протестами, а росіяни погрожують націлити на польські й чеські протиракетні об'єкти свої ядерні ракети. В Україні ПРО теж стала об'єктом суперечок та побоювань. Аби сформувати свою позицію в протиракетних перипетіях, Київ зажадав від Вашингтона детального звіту про його плани щодо Польщі й Чехії, в Україну прибув генерал Генрі Оберінг, керівник Агентства протиракетної оборони США.

ПРО що мова?

      За словами генерала Оберінга,  у Польщі планують розмістити десять ракет-перехоплювачів, а в Чехії – радар, який стежитиме за ракетами супротивника. «Останні сім років Сполучені Штати дуже занепокоєні ракетними розробками в Кореї та Ірані, — повідомив генерал. — Ми вже розгорнули протиракетні засоби для захисту території США від північно-корейських ракет. Але сьогодні немає захисту від цієї загрози для наших європейських союзників та американських сил, розміщених у Європі.  Іран останні сім років демонструє, що має дуже потужну програму розробки таких ракет». Відтак американці прорахували можливі траєкторії іранських балістичних «сюрпризів» і за оптимальне місце для встановлення ракет-перехоплювачів обрали території Польщі та Чехії. Речники США визнають, що діють на випередження, оскільки на момент розробки Іраном високоточних ракет середньої та великої дальності вже пізно буде розгортати засоби протидії.

Глобальна парасоля

      2002 року Сполучені Штати вийшли з договору по ПРО, який передбачав розгортання протиракетної оборони лише для захисту столиць та стаціонарних міжконтинентальних ракет, а також обмежував дію протиракетних радарів периметром національних кордонів. Натомість американці взялися розбудовувати глобальну багатоступеневу протиракетну систему, яка б дала можливість перехоплювати ворожі ракети на усій траєкторії, від пуску аж до цілі.

      Балістична ракета називається так тому, що летить по дугоподібній траєкторії. Спочатку вона стрімко набирає висоту, фактично виходячи в космос. Це займає якихось п'ять хвилин, але перехоплення на цьому відтинку найкраще. За умови, що перехоплювачі розміщені недалеко від місця пуску своєї цілі, це забезпечило б глобальний захист, адже ракета знищується ще на старті, незалежно від напрямку й калібру. Для цього використовуватимуть лазер, прикріплений до носа літака, та малокаліберні наземні й морські ракети на мобільних носіях.

      Другий етап польоту – найдовший і займає близько двадцяти хвилин. Ракета, яка набрала швидкість, далі летить за інерцією i,  досягши піку траєкторії, починає знижуватися до цілі. Тут чи не найбільші можливості для перехоплення: якщо один із перехоплювачів не влучив — запускають інші. Це єдиний етап, на якому використовують стаціонарні ракети-перехоплювачі наземного базування — саме такі, які, можливо, будуть розміщені в Польщі. Як запевняє генерал Оберінг, ці ракети не містять боєголовок та вибухівки, оскільки американські військові переконалися, що збивати ракети найкраще механічною дією. Тож перехоплювач виходить на траєкторію цілі й запускає перешкоди, при ударі об які ракета вибухає. Енергія, яка при цьому виділяється, спалює всі уламки, так що на голову українцям нічого не впаде, заспокоює Оберінг.

      Третій етап польоту балістичної ракети, власне влучання в ціль, триває від тридцяти секунд до хвилини. Її намагаються перехопити ракетами морського й наземного мобільного базування.

      Треба сказати, що більшість таких проектів із ПРО знаходяться у стані розробки чи випробувань. Генерал Оберінг спростував, наприклад, інформацію про наміри американців розмістити елементи ПРО на Кавказі. Це надто близько до території, з якої походить загроза, і, за його словами, американці ще не мають технологій, аби здійснювати перехоплення з такої малої відстані.

Ой що ж то за шум учинився...

      Росіяни, які від самого початку критикували розробку ПРО і заявляли, що в разі потреби проб'ють будь-який щит, можливість появи ракет із написом U.S. поблизу своїх кордонів сприйняли «в штики». «Ми вважаємо, що перехід до практичної реалізації закритої для Росії програми створення ПРО, особливо у світлі рішення США розгорнути в Східній Європі позиційний район глобальної системи ПРО, призведе до негативної зміни військово-стратегічної ситуації», — наголосив російський віце-прем'єр Сергій Іванов. Курс на послідовне нарощування системи протиракетної оборони з плином часу все більше зачіпатиме інтереси РФ, заявляє МЗС Росії. Наявність стратегічних об'єктів ПРО біля своїх кордонів росіяни обіцяють «узяти до уваги при визначенні російських кроків у військово-політичній сфері та практичному військовому будівництві».

      Генрі Оберінг відповідає, що десять перехоплювачів у Польщі аж ніяк не можуть стримати багатотисячний російський ракетний арсенал. Він запевнив також, що з росіянами ведуть консультації з ПРО.

      Спілкування генерала Оберінга з українською пресою не обійшлося без традиційного українського антинатовського колориту. Кілька людей принесли з собою в приміщення УНІАН, де відбувалася прес-конференція, кілька образливих для американців плакатів та прапор Прогресивної соцпартії Наталі Вітренко. Під час видворення вітренківців зав'язалася бійка, яку з іронічними посмішками спостерігали американці. По закінченні «кумедії» Генрі Оберінг жартома зауважив: «Я радий, що демократія в Україні живе і процвітає». Під вікнами в цей час решта вітренківців скандували сакральне «Янкі гоу хоум!».