На жительку Білопілля звалилися важкі проблеми. Чоловіка засуджено за навмисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження. А його квартира, відповідно, потрапила до переліку арештованого майна. Хоча там мешкає дружина з неповнолітньою дитиною. Куди тепер подітися?
Утім світ, як кажуть, не без «добрих людей». Начальник Державної виконавчої служби в Білопільському районі пообіцяв виключити квартиру з того страшного переліку. От тільки за послугу потрібно розплатитися двома тисячами гривень. Жінка поміркувала і зрозуміла, що сама з ситуацією не впорається, а тому подзвонила на телефон довіри відділу боротьби з хабарництвом і корупцією Управлiння мiлiцiї в Сумській області. Далі сюжет розвивався вже за планом правоохоронців.
Начальник виконавчої служби отримав хабара у службовому кабінеті. Відразу по тому, розповідає співробітник Центру громадських зв'язків обласної міліції Галина Кожедубова, міліція оглянула кабінет. У сейфі, у книзі «Цивільний кодекс», дві тисячі було знайдено. Оскільки номери купюр заздалегідь записали й позначили люмінесцентним порошком, то довести «походження» грошей було нескладно. Прокуратура Білопільського району порушила за цим фактом кримінальну справу.
Під час допиту підозрюваного, повідомляє начальник відділу облпрокуратури Володислав Правдюк, упійманий «на гарячому» чиновник визнав факт отримання хабара. Але при цьому категорично заперечив факт його вимагання. Слідство, звичайно, встановить істину, але відразу впадає в очі невідповідність: за повідомленням міліції, передача грошей відбулася в суботу, день, коли в установі — вихідний. Як же могла жінка, втягнута в цю справу, знати, що начальник служби буде на роботі та ще й прийме її? Схоже, зустріч таки була призначена заздалегідь.
Найважливіше ж — і найцинічніше — інше. Виявляється, за законом, виконавча служба не мала жодного права продавати арештовану квартиру, де мешкали дружина й дитина засудженого, не надавши їм попередньо іншого житла. Тобто хабарник узяв гроші за те, що жінка була просто необізнана зі своїми правами.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
