А, до лампочки!

      Саміт ЄС, який відбувся в останні дні минулого тижня у Брюсселі й був присвячений екологічній безпеці, продемонстрував, що попри масу внутрішніх проблем, Європейський Союз уміє мобілізуватися в разі небезпеки. Опосередковано було продемонстровано політичну маневреність наявної у ЄС системи прийняття колективних рішень, тож євроскептики мусять визнати, що відсутність Конституції на швидкість розвитку ЄС не впливає.

      За словами голови Європейської Комісії Жозе Баррозо, «це був найважливіший саміт ЄС, ми досягнули історичного  результату». «Європа очолила боротьбу з кліматичними змінами», — заявив Баррозо. ЄС пропонує до 2020 року зменшити викиди двоокису вуглецю в атмосферу на 20 відсотків, а якщо до цієї ініціативи долучаться й індустріальні гіганти решти світу — то навіть на 30 відсотків. На сполох екологи почали бити давно, клімат стрімко теплішає, рівень Світового океану невпинно зростає, і науковці пов’язують ці загрозливі зміни не лише з нераціональним господарюванням, а й зі збільшенням промислових викидів у атмосферу, в першу чергу йдеться про викиди двоокису вуглецю. Водночас європейські політики, насамперед завдяки лобіюванню Франції, досягли досить контраверсійного порозуміння щодо атомної енергетики: в кінцевому документі саміту АЕС визнано продуцентами «зеленої», тобто екологічно чистої, енергії. Це рішення автоматично зменшить психологічний тиск і на Київ, котрий, мовляв, грішив на «атомну енергетику», ігноруючи поради шанувальників чаю без цукру в темряві.

      Окрім того, саміт постановив суттєво збільшити відсоток відновлювальних джерел енергії у загальному споживанні. А це означатиме, що стрімко зростатиме ціна на «електричне пальне». Позаяк вітряки, сонячні батареї, бродіння фекальних мас чи енергія морських приливів за усієї екологічної привабливості є значно дорожчими. У найбільш екологічно «просунутій» Німеччині вже запроваджена практика диверсифікованої оплати: сам споживач у комунальній книжці повинен визначити, скільки він хоче спожити дорожчої енергії, а скільки — «традиційної», і, відповідно, наскільки він готовий заплатити за розвиток електричних вітряків. Таким чином, уже за десяток років увесь Європейський Союз — від індустріальних гігантів до приватних користувачів електробритв — повинен на 20 відсотків збільшити споживання екоенергії. Саміт ЄС встановив, що до 2020 року десять відсотків пального мусять бути біологічного походження, тож можна чекати на справжнісінький бум у засаджуванні обширів Старого світу, скажімо, ріпаком. Щоправда, у самій Європі є великі внутрішні розбіжності щодо споживання біоенергії, адже є лідери, наприклад Данія чи Естонія, котрі вже сягнули тридцяти процентів, а є й Румунія з Болгарією, де про енергоощадні технології ще не встигли навіть подумати. Але єврокомісари пообіцяли милостиво розглядати кожну окрему країну, адже на 20% Європа повинна «скинутися» сумарно.

      Жозе Баррозо таки мав рацію — нинішній саміт ЄС був революційним, адже запровадив заборону на предмет, яким людство користувалося понад століття. Мова — про звичайні електричні «лампочки Ілліча». ЄК попередила, що за два роки всі такі лампочки слід поміняти на енергозберігаючі, навіть у приватних оселях. А вже наступного року підготовчі акції з примусової заміни «старомодних» електроламп будуть проведені в комунальному господарстві всіх єесівських країн. Тим часом з'ясувалося, що дехто з мешканців «старої» Європи, включно з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, подібну заміну вже зробили — бундес-леді, сміючись, повідала журналістам, що більшість лампочок у її помешканні уже давно — енергоощадні. Натомість керівник Польщі Лех Качинський  визнав, що не в курсі, яка система освітлення діє в його президентському палаці, але засвідчив готовність підлаштувати її до євростандартів.

      Не обійшлося і без гіркої пігулки — Польщі не вдалося внести в текст кінцевого протоколу положення про «енергетичну солідарність в ЄС», яке б надавало гарантії країнам, що опинилися під  енергетичним ударом.