Україна — не Росія, Ющенко — не Янукович. Це давно збагнули у Євросоюзі. Тому візит українського Президента до Брюсселя пройшов компліментарно. Так, що заступник голови секретаріату Президента Олександр Чалий, котрий супроводжував Віктора Ющенка у поїздці до столиці ЄС, назвав візит «новим європейським проривом». Епітет цей, певно, занадто сміливий, втім візит і справді можна оцінити як успішний, особливо з огляду на внутрішньоукраїнські політичні проблеми. Чільні представники об'єднаної Європи, зокрема керівник зовнішньополітичного напрямку ЄС Хав'єр Солана та президент Європарламенту Ханс-Герт Поттерінг, засвідчили свою підтримку Президентові Ющенку.

Домовленості президентів України Віктора Ющенка та Польщі Леха Качинського про продовження добудови нафтогону від Одеси до Плоцька, які були досягнуті під час їхньої зустрічі 7 березня, залежатимуть від рішення ще одного саміту — енергетичного, який заплановано на травень у Варшаві. У травневому саміті візьмуть участь глави держав, зацікавлених у реалізації проекту «Одеса—Броди» для транспортування каспійської нафти в Європу, — Казахстану, Азербайджану, Грузії, Польщі й України.

У нинішньої парламентської коаліції є два чинники нестабільності, говорить колишній представник Президента в парламенті, а зараз просто народний депутат із «Нашої України» Юрій Ключковський. Перший чинник — це комуністи, які в усьому підконтрольні Москві. Другий — соціалісти (вони також можуть вийти з гри, яку затіяли спільно з «Регіонами», але з власних причин). Якщо нинішня коаліція розпадеться — в політичній історії України почнеться новий етап. Якщо ні — теж не все втрачено, адже у президентських сил залишається козир у вигляді Конституційного Суду, якому ще належить прийняти рішення з приводу того, чи легітимно сформований цей Кабмін. Щоправда, свою відданість закону судді поки що не мали нагоди довести. Словом, надії на краще є, але вони мали б чимось реальним підкріплюватися...