Клямка до «незачинених дверей»

      Учорашні переговори про поглиблену угоду між Україною та ЄС мали технічний характер — сторони узгодили графік подальших раундів перемовин, обумовили створення робочих груп, обмінялися загальними думками про документ. З українського боку переговори вів заступник міністра закордонних справ Андрій Веселовський, від Єврокомісії — в.о. заступника керівника Гендиректорату з питань зовнішніх відносин Хугес Мінгареллі. Приставка «в.о», як бачимо, неприємно тяжіє над українською зовнішньою політикою. Наразі достеменно відомо одне: наступний діалог відбудеться у Києві 2 квітня. Про головне ж — чи зафіксує новий документ прагнення України до асоційованого членства в ЄС — можна довідатися з коментарів переговорників.

      Отже, пан Веселовський «гнув лінію» за асоціацію. «Ми очікуємо на відкриття нашого майбутнього, яке пов'язане з інтеграцією до Європейського Союзу, з чим згодні всі представники нашого суспільства. Головна проблема — донести цю ідею до Єврокомісії», — цитує керівника нашої делегації агенція УНІАН. Це було мовлено перед робочим ланчем з Бенітою Ферреро-Вальднер, ще до офіційного початку переговорів у Брюсселі. Сама ж пані комісар, яка курує зовнішні стосунки ЄС, у відповідь на ці слова нагадала, що поглиблена угода, яка в 2008 році прийде на зміну вже застарілій (вона діяла десятиліття) угоді про партнерство та співробітництво, укладатиметься у рамках європейської політики сусідства. І щоб ніхто з непосвячених не сумнівався, конкретизувала: «Європейська політика сусідства не передбачає вступу, але дає шанс нашим відносинам стати ближчими та глибшими». «Поглибленість» документа полягатиме в дещо ширших рамках співпраці, і, як констатувала пані Ферреро-Вальднер, охопить договір про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Водночас, передає УНІАН, комісар підкреслила: переговори щодо зони вільної торгівлі можливі лише після вступу України в СОТ. Нагадаємо, що Рада ЄС, даючи мандат на проведення переговорів із Києвом щодо поглибленої угоди, також визначила, що питання про перспективи членства України в ЄС не будуть зафіксовані у цьому документі.

      Чи постане в найближчому майбутньому питання про можливе членство України в ЄС у принципі? Симпатики України, яких в ЄС мало, наприклад, Польща, Фінляндія, Угорщина, частково — Німеччина, вважають, що за певних обставин це можливо. Та звернімося до песимістів, котрі є добре поінформованими оптимістами, особливо — якщо це представники європейських грандів. «ЄС зараз є велетенським будмайданчиком, який має завдання переглянути ледь не всі свої функціональні системи — інституційні, фінансові, зовнішню політику. ЄС важко боротися з уже існуючими кризами. Їх так багато, що ми мусимо зупиняти годинники і кидатися вирішувати ту чи іншу кризу, — прокоментував на прес-конференції минулого тижня посол Франції в Україні Жан-Поль Везіан. — Тому реально ЄС розглядатиме питання про подальше розширення тільки тоді, коли пройде процес інституалізації. Тоді постане й питання України».