Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Марина Анд iз «Сезаром».
Минулої суботи в Парижі відбулася 32-га церемонія вручення найвищих кінематографічних нагород Франції — «Сезар». Фаворитом акції стала стрічка «Коханець леді Чаттерлей» — шоста за лiком екранізація славетного еротично-соціального роману англійського письменника Девіда Лоуренса, написаного 1928 року. Цю спільну франко-британську постановку здійснила 47-річна французька режисер-феміністка Паскаль Ферран. Стрічка названа кращою у п'яти категоріях, зокрема й у головній — «Кращий фільм року». «Сезари» також отримали виконавиця головної ролі Марина Анд, оператор, сценарист та художник із костюмів. «Сезар» за режисуру дістався актору Гійому Сане, який здійснив постановку трилера «Не кажи нікому». Кращим актором визнано Франсуа Клузе, який виконує у цьому фiльмi роль лікаря, що розшукує вбивцю своєї дружини. Ця стрічка також відзначена «Сезарами» за музику і монтаж. Велике розчарування очікувало на Жерара Депардьє, якого зовсім не помітили в ролі лiтнього співака, що заробляє на життя співом на весіллях та балах у стрічці «Коли я був спiваком». Фільм мав успіх у публіки, як і компакт-диск із піснями до нього. Депардьє виконує їх особисто.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>
«Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — мистецький проєкт з такою назвою відбудеться цього тижня у Софії Київській у межах чотириденного уже дев’ятого міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. >>
Сьогоднішня розмова – не про якийсь бестселер чи наближення до нього. >>
Сучасною історією про повернення України на карту європейської оперної традиції у ретроспективі кількох століть стає опера «Креонт» уродженця Глухова, сина козацького сотника — Дмитра Бортнянського. >>
Український інститут книги звернувся до міжнародної видавничої спільноти із закликом припинити співпрацю з російськими видавництвами та літературними агенціями >>