Угоду про трансляцію української редакції ватиканського радіо підписали 29 січня цього року генеральний директор радіо отець Федеріко Ломбарді і президент Національної телерадіокомпанії України Віктор Набруско. З 13 лютого по вівторках і четвергах о 22.05 українські передачі з Ватикану уже транслюються на 3-му каналі загальнонаціонального радіо, а з квітня додасться ще програма по п'ятницях. «Коли ми довідуємося, як живе церква в інших країнах, на інших континентах, то розширюємо своє розуміння того, чим є церква, — коментує предстоятель Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар. — Це дуже корисно для нас, бо ми тоді виходимо поза межі нашого подвір'ячка і починаємо розуміти, що церква — це є всесвітня, по-людськи кажучи, організація, яка старається відповідати на проблеми, що є в інших країнах, в інших обставинах, в інших культурах».
«Радіо Ватикану» вперше почало трансляцію українською мовою з-за кордону 1939 року, на прохання митрополита Андрія Шептицького. За свідченням істориків церкви, після 1946 року, коли радянська влада «ліквідувала» УГКЦ і ув'язнювала її священиків, українська редакція «Радіо Ватикану» стала зв'язком віруючих у підпіллі зі світом. По радіо можна було почути проповіді Йосипа Сліпого, кардинала Мирослава Любачівського. Для мільйонів українських християн (не лише греко-католиків) передачі з Ватикану були єдиною можливістю долучитися до богослужіннь. До речі, в роки ІІ Світової війни міністр пропаганди фашистської Німеччини Геббельс погрожував, що змусить замовкнути «Радіо Ватикану» (малесенької території посеред фашистської Італії). Сьогодні проти українських програм цього радіо виступає «Православне братство Александра Невського». У перший день трансляції «братки» розіслали до різних ЗМІ заяву, мовляв, Національна телерадіокомпанія сприяє католикам, чи не суперечить це Конституції України? Згадали про НАТО і чомусь про «ізвращенцев-содомітов». Блиснули ерудицією. Адже про зміст передач, очевидно, уявлення не мають.
Сестра Лідія, ведуча програм «Радіо Ватикану» для молоді, пригадує, як довгий час слухачі не могли навіть мріяти, щоб написати листа до «Радіо Ватинку», а отож перші 3—4 роки по незалежності українська редакція отримувала щодня 5—10 тисяч листів. «Не було часу всі листи розкрити, не те що відповісти. Але люди в більшості не хотіли відповіді, вони просто прагли виговоритися, — розповідає «УМ» сестра Лідія. — Пригадую, один чоловік написав нам, що він у 1960-х роках поїхав на роботу в Сибір, на першу зарплату купив маленький транзистор і привіз своєму батькові. Батько був уже при смерті і сказав: «Я хочу перед смертю почути службу Божу». Йому в лікарню принесли той радіоприймач, поставили на груди. Він послухав службу Божу з Ватикану, сказав: «Моя мрія здійснилася» — і помер. Багато священиків, навіть тих, які тепер є єпископами Української греко-католицької церкви, признавалися нам, що слухаючи радіо Ватикан з дитинства, вони набули глибоких знань. У ті часи ми намагалися давати систематичні богословські знання, знаючи, що нас слухають підпільні семінаристи. Один священик показував мені зошити, які зберігає дотепер, де він конспектував усі передачі і давав читати іншим».
ДОВІДКА «УМ»
Перша ватиканська радіотрансляція пролунала 12 лютого 1931 р. Створення Ватиканської радіостанції ініціював Папа Пій ХІ (1922—1939). На сьогодні «Радіо Ватикану» має 35 мовних відділів для більш ніж 60 націй.