«Регіональні» керівники Харкова, які мають звичку по-своєму трактувати українську історію, знову відзначилися. Цього разу — відмовою виділити землю під будівництво меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору. З таким проханням до мерії недавно звернувся оргкомітет обласної держадміністрації, але отримав негативну відповідь. У листі чиновники управління містобудування та архітектури міської ради повідомили, що сільські райони області постраждали від голоду більше, аніж тодішня столиця. А відтак вищезгаданий меморіал доречніше збудувати десь на периферії.
Отримати коментарі з цього приводу від мера Михайла Добкіна та секретаря міськради Геннадія Кернеса ані члени оргкомітету з увіковічення пам'яті жертв Голодомору, ані громадські організації, ані преса так і не змогли. Обидва чиновники посилаються на зайнятість і на контакт не йдуть.
У таких умовах ініціатори будівництва меморіалу вирішили звернутися з аналогічним проханням до депутатів міськради, які невдовзі зберуться на сесію. Причому тепер уже йдеться не лише про виділення землі, а й часткове фінансування будівництва. Державники говорять, що меморіал повинен бути зведений неодмінно у Харкові, оскільки саме тут у 1930-х роках квартирував більшовицький уряд, який виконував вказівки про організацію геноциду українського народу.
Свою оцінку діям міськвиконкому вже дали й політичні партії області. Голова регіонального осередку ПРП Іван Варченко, скажімо, звернувся до обласної прокуратури з проханням дати правову оцінку відмові міської влади виділити землю під меморіал. «Такою відповіддю, — говорить «порядний реформатор», — керівники міста проігнорували як моральні принципи, так і норми закону. Крім цього, спроба спекулювати кількістю померлих від Голодомору є вкрай непорядною і свідчить про недостатнє знання історичних документів».
На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>
У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>
Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>
«...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>
Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>
