Звітуючи про стан культури в Україні, міністр Юрій Богуцький навів кілька якщо не оптимістичних, то, принаймні доволі втішних цифр. Так, бюджет галузі цьогоріч — понад 759 мільйонів гривень, що на 13 відсотків більше за минулорічний, а консолідований бюджет (центральний плюс місцеві) наблизився до 2,5 мільярда гривень. Якщо врахувати, що у 2003 році митці мріяли про цифру 1,3 мільярда, то динаміка наче й непогана. Але якщо взяти до уваги стан галузі — то цих грошей точно не вистачить на нормальне та продуктивне її існування. А тому, наголосив міністр, треба вчитися заробляти гроші, особливо таким галузям як кіно, музейна справа тощо. Успішні приклади тут є, тож їх треба примножувати.
До кіногалузі Міністерство планує ставитися значно прискіпливіше. Нові фільми фінансуватиме лише частково, а наприкінці першого півріччя будуть презентовані і нові умови держзамовлення. За словами Юрія Богуцького, відтепер фінансуватимуться лише готові та схвалені сценарії, а не iдеї чи якісь задумки, як це було раніше. «В усьому світі з 5-10 сценаріїв для запуску обирають лише один», — зауважив міністр. Тож відтепер конкуренція серед кіносценаристів помітно загостриться. Що, відповідно, мало б позначитися і на художньому рівні українських фільмів.
Приємні новини для державних художніх колективів — на їхні гастролі Україною Мінкультури зарезервувало вісім мільйонів гривень. А от директорам та організаторам різноманітних фестивалів i конкурсів, швидше за все, доведеться активніше співпрацювати зі спонсорами. За словами пана Богуцького, лише єдиний в Україні конкурс, пам'яті Горовиця, стовідсотково відповідає стутусу «міжнародний». Тож для початку буде розроблено положення про мистецькі конкурси та фестивалі — міжнародний, всеукраїнський, регіональний, місцевий тощо, — а фінансування відбуватиметься вже в залежності від статусу.
Серед найближчих планів на майбутнє — прийнятття «Закону про культуру», проект якого незабаром буде подано до Верховної Ради. А також перегляд тарифної сітки оплати праці, яку міністр пообіцяв переглянути. «Плануємо, щоб працівників культури та мистецтва прирівняти хоча б до працівників сфери науки, — каже міністр, — а то у нас ставка керівників академічних колективів — трохи більше п'ятисот гривень. А що вже казати про сільські клуби». До речі, дзвінків із сільських клубів на «гарячу лінію» було чи не найбільше. І чи не всі говорили про одне і теж: клуби закриваються, бо міська влада не хоче брати їх на свій баланс. Зажурений міністр зізнався, що сьогодні це — чи не найголовніша проблема культури на селі, й шукати компроміс для її вирішення справді дуже важко. Тому якщо за радянських часів у нашій країні працювало 26 тисяч сільських клубів та 27 тисяч бібліотек, то сьогодні ці цифри — 18 та 19 тисяч відповідно.
На прохання журналістів, Юрій Богуцький прокоментував своє ставлення до Вєрки Сердючки як до можливого кандидата на «Євробачення» з України. «Там є журі — нехай воно визначається і несе відповідальність за своє рішення, — сказав міністр. — А то у нас уже були прецеденти, коли у цю справу втрутилися представники влади. І всі ми пам'ятаємо, що із цього вийшло».