Гія — у Радянській Україні

      Столична влада вночі не спить, а думає, як би ще краще вшанувати пам'ять Георгія Гонгадзе. Спочатку, влітку 2005 року, ім'ям журналіста назвали вулицю Машинобудівну у Солом'янському районі столиці. А днями Київрада «відібрала» ім'я Георгія в Машинобудівної і «віддала» його проспекту Радянської України у Подільському районі. Взагалі сам процес перейменування вулиць відбувається у два етапи. Спочатку комісія при КМДА з перейменування вулиць готує відповідне рішення, а потім його приймає міська рада.Однак, «проспект Гонгадзе» буквально «протиснули».

      «Це ще один приклад спекуляції на пам'яті, — сказав «УМ» Максим Стріха, член комісії з перейменувань. — Комісія з цього приводу не засідала, робоча група, яка була зібрана з цього приводу у Головача (заступника голови КМДА. — Авт.), одностайно висловилася проти. Але Головач сказав: «Все одно ми знаємо це краще за вас». Максим Стріха, науковець, громадський діяч і член національної комісії у справах ЮНЕСКО, побачивши, що влада все знає без нього, на знак протесту покинув засідання.

      На четвергове засідання міськради Леонід Черновецький прибув якраз тоді, коли розглядалося перейменування проспекту Радянської України на Гонгадзе. Мер звернувся до совісті депутатів, сказав, що Георгій Гонгадзе загинув за правду, й тому вони мають підтримати надання його іменi проспекту. «Якщо кого-небудь з вас, тут присутніх, за «правду-матку» будуть вбивати, то ми і вашим ім'ям назвемо вулицю, і ви увійдете в історію», — обнадіяв депутатів Леонід Черновецький.

      Як повідомляє УНІАН, на зауваження Олени Ледовських, депутата від «Нашої України», що мати Георгія, Леся Гонгадзе, просила до похорону свого сина не називати його ім'ям вулиць і не ставити пам'ятників, Леонід Черновецький відповів, що з родичами все узгоджено. Невідомо, що і з чиїми родичами узгоджував градоначальник, бо пані Леся вперше дізналася про його ініціативу вчора, від «УМ». Її обуренню не було меж: «Це чергове знущання наді мною і моєю родиною, це просто насмішка, — сказала пані Леся. — Ніхто до мене не дзвонить і ніхто ні про що зі мною не радиться. Але я вважаю, що і Машинобудівна, і Банкова (її теж хотіли назвати Гонгадзе. — Авт.), це все гра нечестивих політиків, які знущаються над людьми. Як можна щось називати, будувати якісь пам'ятники, коли сьомий рік непохована людина, коли немає ще закінчення процесу. Нехай пан Черновецький займеться своїми справами і дасть спокій мені й моїй родині».

      Так чи інакше, рішення вже прийняте, і тепер запустять процес перейменування одразу двох вулиць — Гонгадзе назад на Машинобудівну, а проспекту Радянської України — на Гонгадзе. «На Машинобудівній вже висять нові таблички, перепрописали людей, змінили бланки документів, а тепер усе доведеться повертати назад. — каже Максим Стріха, — що поганого зробили в цьому випадку, то це створили плутанину для великої кількості людей. Тепер кожен дзвінок на «швидку допомогу» чи службу газу мусить починатися з того, що виїжджайте на Гонгадзе, але не ту Гонгадзе, що Машинобудівна, а ту, що Радянської України». Відтак, на думку Максима Стріхи, «ухвалене політичне рішення, яке має здобути політичні очки Черновецькому».

          Безумовно, такі кроки столичної влади, м'яко кажучи, викликають невдоволення і, власне, у киян, котрі мешкають як на теперішній вулиці Гонгадзе, так і на майбутній. Перш за все, тому що доведеться вкотре змінити в паспорті прописку. Окрім коштів для чергового внеску за її зміну, що відчутно позначиться на кишенях пенсіонерів, людям доведеться витратити свій час і на ходіння по численних інстанціях. Особливе обурення це, очевидно, викличе в тих мешканців колишньої-теперішньої вулиці Машинобудівної, які щойно і, варто зазначити, неохоче змінили відмітку про реєстрацію на відносно нещодавно нову — Гонгадзе. У ЖЕКу № 911 Солом'янського району столиці, який і обслуговує будинки по ній, «УМ» повідомили, що таких станом на сьогодні вже є 1 700 людей. Віра Кудиненко, головний бухгалтер, каже, що це нові витрати як для людей, так і для міського бюджету. «Коли перейменували вулицю Машинобудівну на Гонгадзе, нам довелося не тільки змінювати таблички на будинках, а й переробляти бланки всіх квитанцій — до Київенерго, Київводоканалу, виникали проблеми з оформленням субсидій. Ви ж розумієте, це викликає купу клопотів. У тому числі для тих, хто тільки придбав житло чи взяв в оренду приміщення, є підприємцем тощо». Маючи досвід від попередньої зміни назви, вона переконана, що це виллється у витрати, які дорівнюватимуть не одній тисячі гривень. То ж, у підсумку, мешканцям цих вулиць доведеться платити двічі: як жителям, яких це безпосередньо стосується, так як громадянам, що сплачують податки до державного бюджету.

      Черговий «політ фантазії» київської мерії викликав нерозуміння й у перехожих. «Ми давно звикли до назви Машинобудівна. Потім почали звикати до нової, а тепер влада знову щось придумала. Але чому повинні страждати ми — прості мешканці? Чому не запитали, чого хочуть власне ті, хто має безпосередній стосунок до цих перейменувань», — обурювалася пані Ірина, вчителька початкових класів.

      Ще менше захоплення рішення Київради викликало в тих, хто мешкає по проспекту Радянської України. І хоча більшість погодилася, що ми живемо в незалежній державі, а тому від старих назв, себто як «радянська», потрібно поступово відмовлятися, однак і тут кореспондент «УМ» не зустрів жодного мешканця, який би погодився на нову — Гонгадзе. «Радянська Україна» існує вже понад 23 роки. Звичайно, змінити дещо можна. Але нехай буде проспект України — і зрозуміло, і плутатися ніхто не буде», — каже пенсіонерка Валентина Михайлівна.