Самозахоплення «лізуть» і на Ай-Петрі

      Чи не вперше в історії кримського парламентаризму на порядок денний винесли одне-єдине «природне» питання. Щоправда, в режимі робочої наради, але під орудою спікера Анатолія Гриценка. На ній він сам і члени президії, керівники зацікавлених відомств виказали свою стурбованість через «негативний антропогенний вплив на Ай-Петринську яйлу (з тюрської «яйла» — літнє пасовище. — Авт.)».

      Про той вплив їм доволі аргументовано розповів голова Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Віктор Тарасенко: «Щорічно на Ай-Петрі піднімаються десятки тисяч туристів. Для них влаштовуються кінні прогулянки, шумлять-гудуть ресторани, смажаться шашлики, готується шурпа, палають вогнища. Але Ай-Петрі, по суті, — губка. У гори м'який карстовий рельєф. Невелике перевищення допустимого навантаження впливає на нього згубно. Вже зараз можна казати про пошкодження верхнього шару грунту, стали засихати корабельні сосни. А далі? Порушення водного балансу, поява зсувів призведуть до того, що ми залишимо Крим без одного з найкрасивіших його природних пам'яток».

      Ясна річ, учасники згадали, як і при яких обставинах почалося масове «сходження» на Ай-Петрі, що досі є невід'ємною складовою частиною утвореного в 1973 році Ялтинського гірсько-лісного заповідника. Перші мангали і кіоски самовільно тут облаштували ще років десять тому на площі понад 4,8 га. Республіканська санепідемстанція спробувала було грізними приписами «зарубати» на корені незаконний бізнес, проте епістолярним жанром нікого особливо не налякала. Далі до законослухняності шашличників намагалась привернути вже Радмін автономії: у 2003 році вона здала канатну дорогу в оренду фірмі «Старт-інвест», а територію з шалманами, кіосками, верблюдами, кінним господарством — фірмі «Шарм». Остання пообіцяла знести «різнокаліберні» торгівельні точки, натомість побудувати невеликий готель на 90 місць, прокласти водопровід і зробити каналізацію. Натомість «Шарм» обмежився лише укладанням 26  договорів суборенди з власниками самозахоплень і спокійно продовжує стригти купони. Як же покласти цьому край?

      Учасники наради висували різні варіанти, в тому числі і діаметрально протилежні. Приміром, дехто наполягав узаконити діючі на яйлі підприємницькі структури, надавши їм європейського вигляду. Наводився приклад індустрії туризму в Альпах і Татрах. Інші ж, навпаки, за те, щоб усіх негайно «викурити» і повернути через ВР України Ай-Петринській яйлі початковий заповідний статус. Для цього перекрити головні під'їзди , зокрема встановити шлагбаум біля села Орлине і водопаду Учан-Су, негайно закрити «канатку» тощо. Мовляв, «нам потрібно вчитись жити за законом, а не пропонувати узаконити беззаконня». Зрештою всі зійшлись на резюме головоючого Анатолія Гриценка. Той сказав, що виходів із ситуації може бути тільки два. Тобто потрібно або внести зміни у межі Ялтинського гірсько-лісового заповідника, додавши таким чином до нього Ай-Петрі, або за підсумками конкурсу відібрати кращий інвестиційний проект «цивілізованного» освоєння унікального природного комплексу. «У будь-якому випадку час безконтрольної вакханалії пройшов», — підсумував спікер.

      Який із цих варіантів прокладе собі дорогу (якщо взагалі щось зрушить із місця), важко збагнути. Як інколи важко збагнути взагалі логіку кримського «регіонального» спікера. Адже буквально кількома днями раніше він особисто звернувся до глави держави з пропозицією... вивести із складу все того ж заповідника 800 га «для їхньої подальшої передачі в інвестиційні проекти». На це моментально відреагувала вищезгадана асоціація «Екологія і світ». У своєму ж зверненні до Президента України вона категорично вимагає від Віктора Ющенка у жодному разі цього не робити. Мовляв, під економічним прикриттям «стоять інтереси великого бізнесу, окремих чиновників, котрі намагаються заробити на продажу земель Південного берега Криму».