Дві новини з розряду неймовірних. Харківська обласна прокуратура закрила кримінальну справу, порушену за статтею 294 після горезвісного побоїща на вулиці Клочківській. А суд визнав невинним начальника управління квартирного обліку міськради Геннадія Бакаляра, який підозрювався в отриманні хабара майже на 40 тисяч гривень. В обох випадках зібрані оперативниками матеріали були підкріплені досить переконливим відео. Демонстрація останнього місцевими телеканалами зібрала велику глядацьку аудиторію. Можливо, саме тому харків'яни були переконані, що ці дві гучні справи вже точно не вдасться спустити на гальма. Але, виходить, вже вкотре помилилися.
Якщо відкинути юридично-процесуальну риторику і назвати речі своїми іменами, то у випадку з Клочківською правоохоронці повинні були конкретно відповісти у першу чергу на головне запитання: хлопці в темному одязі та білих рукавичках прийшли на мітинг самі чи їх таки покликали керівники мерії з конкретною «погромницькою» метою. У ході розслідування було названо навіть імена «колишніх спортсменів» з гучним кримінальним минулим, обличчя яких кінокамера «вихопила» з натовпу під час погрому. Була також інформація, що кількох заводіїв грудневої НП бачили у складі бригад нальотчиків, які перешкоджали ТГ «Таргет» створювати ініціативні групи для збору підписів за відставку мера Михайла Добкіна. Це дозволило опонентам «синьо-білої» влади Харкова зробити досить невтішний висновок: чиновники міськвиконкому для вирішення силовим методом власних проблем наймають групи відвертих бандитів. За містом поволі закріпився статус «кримінальної столиці», життя в якій перестало бути безпечним.
Очевидно, саме тому факт закриття кримінальної справи щодо Клочківського погрому змусив обласну адміністрацію негайно скликати координаційну раду з питань протидії злочинності та корупції. Остання проходила за зачиненими від преси дверима. Але після її завершення «силовики» дали досить відверту прес-конференцію, на якій, м'яко кажучи, не схвалили рішення обласної прокуратури закрити справу, порушену за статтею «Організація масових безпорядків». Днем раніше головний прокурор області Василь Сінчук так пояснив цей крок: «Коли ми спостерігали по телебаченню ці події, можна було зробити висновок, що посадовці міської ради є головними організаторами цього побоїща. Але є презумпція невинності — щоб це зробити, треба довести, що так і було. Правоохоронні органи цього не довели».
Але що перешкодило їм це зробити? Голова облдержадміністрації Арсен Аваков говорить, що в Україні і менш гучні справи розглядаються місяцями, а то й роками: «А справу про масові безпорядки підстрелено на злеті, всього лише на 19-й день розслідування. Тобто припинено в одну мить. На мою думку, це велика помилка». Голова обласного управління СБУ Андрій Мухатаєв також вважає факт припинення слідства, яке проводило його відомство, передчасним. СБУ не так давно запропонувала об'єднати всі порушені про Клочківське побоїще справи в одну і швидко довести її до логічного завершення. Але з цим не погодилась Генеральна прокуратура. За словами пана Мухатуєва, співробітникам Служби безпеки там пояснили, що для суду вищезгадана кримінальна справа безперспективна. «Мені дуже шкода, — каже начальник обласного управління СБУ, — але безпосередньо в обговоренні прийнятих рішень, що проходили у Генпрокурора та його заступника, співробітники Служби безпеки участі не брали. Їх туди не запросили. Їм була донесена інформація керівників Генпрокуратури про проблематичність судової перспективи матеріалів — 11 томів справи, які були зібрані за 18 днів слідства».
З тим, що розслідування цієї справи просувається черепашачим темпом, погоджується і Василь Сінчук. Мовляв, на 28 потерпілих припадає лише 13 підозрюваних, вісім із яких перебувають у розшуку і місце їх перебування й досі не встановлено. На його думку, така пропорція суперечить логіці, адже тоді виходить, що один нападник встиг побити двох мирних учасників мітингу. Тобто хлопців у білих рукавичках, найвірогідніше, було у кілька разів більше, але міліція їх і досі не знайшла. Прокурор говорить, що слідчо-оперативній групі та керівництву УМВС надано 10 днів для усунення усіх протиріч. У разі ж, якщо вони не активізуються у пошуку учасників побоїща, «будуть вживатися заходи прокурорського реагування з можливими кадровими рішеннями».
Але, на жаль, йдеться тепер уже про розслідування менш гучних справ. А саме справи, порушеної за фактом службової недбалості працівників міліції та хуліганства. І кримінальної справи стосовно начальника одного з управлінь міськради за організацію дій під час мітингу на Клочківській, що привели до грубого порушення порядку. Простіше кажучи, секретар міськради Геннадій Кернес більше не підозрюється в тому, що привів із конкретною метою бандитів на мирну акцію. А натомість може відповісти за все чиновник, який дав команду водієві підйомного крану трощити будівельний паркан, після чого почалася кривава бійка. А також присутні на мітингу правоохоронці, які «мирно» спостерігали за тим, як «спортсмени» з характерною зовнішністю молотять кулаками та ногами безпорадних городян.
Але, схоже, учасники вищезгаданої координаційної наради не мають наміру змиритися з останнім вердиктом Генпрокуратури. Арсен Аваков наполягає на тому, що до розгляду справи про організацію масових безпорядків треба неодмінно повернутися. «Коли групу бандитів цілеспрямовано возять містом, наймають їх, розраховуються з ними за фактом вчиненої бійки, чому є прямі докази, — говорить він, — але при цьому такі дії не кваліфікуються як організація масових безпорядків, то тут щось не так або із законом, або з його трактуванням, або з фактажем». Такої ж думки про ті події і заступник начальника ГУ МВС в Харківській області Валентин Фесюнін. «Я думаю, що найближчим часом ми постараємося встановити особи всіх — і хто привозив на автобусах, і де їли, і хто роздавав білі рукавички, і як виходили, і хто замовляв автомобіль, і все інше, — говорить він. — І доведемо справу до логічного завершення».
А ось із закриттям справи Геннадія Бакаляра не погоджується навіть обласний прокурор. Він висловив категоричну незгоду з рішенням суду і вважає, що з таким підходом до корупції Україна ніколи не подолає цю болючу проблему. «Яким чином можна боротися з хабарництвом, коли їх ловлять на гарячому, а суд не лише не обирає арешт як запобіжний засіб, а й відмовляє у порушенні кримінальної справи». А своє слово вже встигли сказати і харків'яни. Кілька громадських організацій міста провели на майдані Свободи акцію iз вимогою об'єктивного розслідування факту масового побоїща на Клочківській. У зверненні до «губернатора» вони повідомили, що у Харкові «не дотримуються прав і свобод громадян. А міські чиновники використовують адмінресурс для вирішення своїх бізнес-проблем, що загрожують безпеці населення міста». У свою чергу Арсен Аваков, підсумовуючи події останніх місяців, перефразував одне із передвиборчих гасел мера Михайла Добкіна. Мовляв, міський голова любить повторювати, звертаючись до харків'ян, що «Нам здесь жить». Але я б сказав інакше — «Нам здесь «жуть».
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
