Припущення експертів про те, що, попри ухвали судів різних рівнів, російський чорноморський флот не буде поступатися Україні її законним майном, вкотре підтвердилося. Позавчора росіяни не пустили судових виконавців на радіонавігаційну станцію в Генічеську, де ті хотіли примусово вилучити гідрографічну систему «Марс-75». Українські чиновники прибули на станцію не просто так, а озброєні відповідним рішенням Господарського суду Херсонської області.
У вчорашньому коментарі для російських інформаційних агенцій командування ЧФ розцінило спроби судових виконавців як «неправомірні». «Такі дії (тобто вилучення системи «Марс») суперечать базовим угодам щодо Чорноморського флоту і не можуть бути здійснені», — цитує УНІАН по-військовому сувору і не вельми юридично зграбну мову «оригіналу», тобто офіційного повідомлення командування ЧФ РФ.
Цей інцидент доводить, що доля маяків та гідронавігаційних об’єктів, які орендує Чорноморський флот на території України, не вирішиться полюбовно на рівні рішень українських судів. Такі справи слід залагоджувати на переговорах найвищого рівня. Якщо вдасться, звісно. Інакше картина, коли судові виконавці, озброєні папірцем iз ухвалою обласного суду, приходять до маяка, цілують замок made in Міноборони РФ, слухають кепкування російських морячків і ловлять морального ляпаса, стане принизливою традицією.
Тим часом головний громадський «лобіст» українського інтересу в цій справі, молодіжна організація «Студентське братство» подивилася на інцидент у Генічеську під іншим кутом зору. «Особливо обурює те, що цього разу перепони діям українських судових виконавців ставлять не в Криму, в Севастополі, а в Генічеську — це сотні кілометрів углиб української території, де ніколи не було й не може бути російських військових баз, — обурюється Олег Яценко, голова «Студентського братства». — Чорноморський флот Росії ще в 1990-х роках (тобто задовго до підписання міжурядових угод щодо ЧФ у 1997 році, на які посилається командування ЧФ. — Ред.) захопив і утримує, всупереч українсько-російським угодам, стратегічну радіонавігаційну станцію «Марс-75», що на березі Азовського моря». Олег Яценко відзначає, що «Марс-75» ніколи не могла бути російським військовим об’єктом, оскільки до розпаду СРСР підпорядковувалася не Міністерству оборони, а Міністерству транспорту.
Окрім того, «Студентське братство» просить МЗС України спеціальною нотою роз’яснити російській стороні, що, згідно з угодою держав СНД від 1992 року, рішення господарських судів однієї країни-учасниці угоди (в даному разі України) є обов’язковими до виконання іншою країною (Росією).
Словом, залишається пошкодувати за тим, що доки МЗС України лихоманить від штучних недофінансувань та інших, створених керівництвом уряду інтриг, функції оборони інтересів України від зазіхань Росії не можна тимчасово передати «Студентському братству».