Услід за станцією метро імені Євгена Кушнарьова в першій українській столиці може з'явитися ще й вулиця, яка носитиме ім'я трагічно загиблого народного депутата. З такою ініціативою виступили народний депутат від Партії регіонів Юлія Ковальова та її однопартієць, голова Харківської обласної ради Василь Салигін. Удостоїтися такої честі може центральна вулиця Харкова — Сумська. Навіть дивно, що регіонали все задовільняються «дрібнотою». Чому б відразу вже Харків не перейменувати?
Автори ідеї вважають, що перейменування вулиці (та ще й якої! Тут розташовано більшість найвідоміших будівель і пам'ятників міста: Оперний театр, «білий дім» обласної влади, Театр української драми, Дім Золотої Рибки, пам'ятник Тарасу Шувченку, символ міста — альтанка з фонтаном «Дзеркальний струмінь» тощо) буде достойним поповненням списку інших заходів з увіковічення пам'яті знаменитого земляка. А відтак, доречно припустити, що пропозиція мера Михайла Добкіна назвати іменем Кушнарьова одну з нових станцій метро — лише початок гучної топонімічної кампанії у кращих культових традиціях радянської доби.
Першою на ініціативу «регіонального» дуету відреагувала обласна організація партії «Реформи та порядок». За словами її керівника Івана Варченка, своїм кроком «ПР відверто зловживає традиційною толерантністю нашого народу. Адже відомо, що ставлення харків'ян до політичної діяльності Євгена Кушнарьова далеко не однозначне. Якщо представникам ПР украй необхідно скористатися моментом для увіковічення своїх лідерів, то чому одразу не поставити питання про перейменування Харкова, а центральні вулиці наперед зарезервувати під імена інших достойників партії?».
Цікаво, що вулиця Сумська залишилася Сумською навіть у часи наймахровішого соціалізму. Таку назву вона отримала ще в давні часи — понад три сторіччя тому, — оскільки була шляхом на Суми. І лише кілька років вона побула вулицею Карла Лібкнехта, але ця назва не прижилася.
Натомість сусідня з Сумською Миколаївська площа стала Радянською, вулиця Мироносицька — Дзержинською, Полтавський шлях — Свердлова. У Харкові й досі є проспект Леніна, вулиця Артема та інші магістралі, названі на честь усіляких з'їздів, партконференцій, п'ятирічок, пролетарських повстань. Тож поле діяльності для майбутніх перейменувань фактично неоране. Зрештою, є вулиці, де народився і жив покійний депутат. Але, схоже, автори ініціативи вважають, що «видатний політичний та громадський діяч Кушнарьов» заслуговує чогось непомірно більшого. Правда, цю їхню думку поділяють далеко не всі харків'яни.