Лаври Тарасюка дiлять i в Польщi

23.01.2007

      Днями у Польщі розгорілася сварка, дещо подібна до суперечки за повноваження українського міністра закордонних справ. Керівника найпотужнішої опозиційної партії Дональда Туска було звинувачено чи не у спробі «підторгувати» польськими державними інтересами. Подібність iз Україною — у дискусії стосовно конституційного розподілу повноважень, згідно з яким главою польської держави є президент, котрий спільно з урядом формує зовнішню політику. Щоправда, конституційну більшість у Польщі складають партії пропрезидентського характеру, що значно зменшує можливість неконституційних маневрів. Подібності додає і те, що визначати зовнішню політику Польщі заповзялися парламентарі, а не МЗС. Фігурує у справі навіть зовнішній , так би мовити, «стратегічний союзник», щоправда у польському варіанті це не Росія, а Німеччина.

      Політичний «куліш» заварився внаслідок перебудови в європейських структурах, зокрема в Європарламенті, де відбувається планована ротація. Зокрема, стануть вакантними місця голів бюджетної і міжнародної комісій. Саме непроста торгівля за ці посади і зворохобила польських депутатів. Адже Польща під проводом президента Качинського намагається провадити незалежну зовнішню політику, скеровану насамперед на комплексне обстоювання польських національних інтересів. І якщо формування єдиної візії — «що і як робити» — у Варшаві президентові цілком підвладне, то поза «зоною досяжності» урядової коаліції ситуація змінюється кардинально. Враховуючи ж перехід головування в ЄС до Німеччини і те, що серед пріоритетних завдань Берлін називає ратифікацію Конституційного договору ЄС (наразі це зробили 18 з 27 держав), стає зрозумілою важливість боротьби за посаду голови «закордонного» комітету.

      Тож на вакантне місце «Тарасюка Європарламенту» претендує екс-віце-спікер, депутат від «Громадянської платформи» Яцек Сариуш-Вольський. Щоправда, є й інші претенденти на цей стратегічний аеродром — комісію у справах закордонної політики впродовж десяти років не «випускали з рук» німці, усіляко прагнуть утримати її й зараз. За неофіційною інформацією, замість цієї комісії німці пропонують полякам «бюджетну», а на додачу — і підкомісію iз питань оборони. Вочевидь, саме з цього приводу нещодавно відбулися консультації Дональда Туска з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Обставини розмови тримаються в секреті, але, за чутками, «залізна леді» Німеччини нібито натякала Тускові, що саме цей комітет якнайліпше пасував би Німеччині.

      Справа зайшла настільки далеко, що увесь польський політикум кинувся боронити інтереси Польщі в особі Сариуша-Вольського. Дійшло до того, що євродепутати від «Права і справедливості», «Самооборони» і «Ліги польських родин» (ці партії складають урядову коаліцію) письмово закликали «Громадянську платформу», аби вона в цій справі «не поступалася». Позаяк ця комісія має для Польщі ключове значення, необхідно, аби її очолив саме цей «винятково компетентний політик». Недавно «друга скрипка» «Платформи» Ян Рокіта заявив, що Сариуш-Вольський «є польським танком в Європі, а танки Польщі в Європі потрібні».

      Поради політичних друзів, і тим більше супротивників, вивели з рівноваги Дональда Туска, котрий заявив на прес-конференції, що «рішення про те, які комісії посідатиме ГП, вирішуватиме «Платформа». Водночас Туск настільки вперто відмовився прояснювати деталі розмови з пані Меркель, а політична атмосфера так розжарилась, що не витримав навіть Марек Сівец, віце-спікер Європарламенту, і під час інтернет-конференції наголосив, що розмова між Туском і Меркель на тему омріяної посади «була би на межі державної зради». На думку Сівця, це «просто нечуваний факт... незаконний, це перебуває поза політичною культурою, пануючою в Європарламенті».

      До справи долучився польський МЗС — міністр Анна Фотига навіть видала офіційну заяву, запевняючи, що «подібні домовленості в закордонних справах iз урядами інших держав є знущанням iз польських державних інтересів».

      Слід сказати, що опозиційна «ГП» перебуває у досить непростій ситуації у Польщі, маючи можливість не лише самостверджуватися на міжнародній арені, але й заробляти на цьому «політичні очки» вдома. З боку «внутрішньої конституційності» ситуацію одразу проаналізував Марек Кухчинський, голова сеймової фракції «ПіС», зібравши прес-конференцію. Кухчинський нагадав про 133 статтю Конституції, за якою «Президент, як найважливіша особа в державі, визначає закордонну політику, співпрацюючи з урядом і міністром закордонних справ», а не партії, тим більше опозиційні. Кухчинський підкреслив важливість очолити комісію Європарламенту, позаяк саме ця посада дозволяє Польщі зберегти чи навіть збільшити вплив на східну політику Євросоюзу. В разі ж «легковажності» Туска Кухчинський пригрозив розпочати публічну дискусію щодо ролі в закордонній політиці Польщі голови «ГП», натякнувши на політичну непрозорість Туска. «Коли Польща ставила вето на закінчення переговорів між ЄС та Росією, у той самий час ГП почала гостро критикувати міністра закордонних справ і погрожувала оголосити йому вотум недовіри», — нагадав Марек Кухчинський.

      «Платформа» намагається захищатися: віце-спікер Сейму від ГП Броніслав Коморовський наголошує на праві партії проводити переговори в Європарламенті, які можуть принести Польщі чималу користь, і називає критику Туска «політичним варварством».

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>