За «монастир» — до суду

      Розсердила міністра транспорту і зв'язку Миколу Рудьковського стаття «Запрошення в чужий монастир», яка з'явилася цієї суботи у газеті «Дзеркало тижня». У нiй сказано, що Прем'єр Віктор Янукович розпочав службове розслідування щодо дій Рудьковського, які «загрожують національній безпеці». Йдеться про візит в Україну, на запрошення Рудьковського,  Худайберди Оразова та Нурмухаммеда Ханамова — туркменських опозиціонерів-вигнанців і ворогів покійного Туркменбаші. Ашгабат гостро відреагував на прихильність українського урядовця до туркменської опозиції, тож, на думку автора статті, це може негативно  вплинути на «газову» дружбу Туркменії й України.

        «Рудьковський М.М. особисто звернувся до керівників дипломатичних установ України в Австрії, Болгарії і Норвегії з проханням терміново, цієї ж ночі, оформити візи Худайберди Оразову, Нурмухаммеду Ханамову, а також іще кільком вихідцям із Туркменістану. При цьому Рудьковський стверджував, що рішення про в'їзд цих осіб ухвалене вищим керівництвом України», — стверджує «ДТ», посилаючись на «офіційне письмове звернення СБУ до Прем'єр-міністра». «Зал офіційних делегацій (в аеропорту), через який проходили Худайберди Оразов і Нурмухаммед Ханамов, замовляли співробітники приймальні Миколи Рудьковського, — пише газета. —  При цьому Оразов і Ханамов були зазначені як помічники міністра транспорту України!». Автор статті припустив, що міністр може мати особистий бізнес-інтерес в особі опальних туркменів.

      Як розвивалися події пiсля приїзду туркменських борців за свободу, відомо: офіційний Ашгабат вимагав видати Ханамова й Оразова, які, за твердженням туркменської сторони, перебувають у міжнародному розшуку, та покарати тих українських посадовців, які їх впустили. Якби Київ виконав цю вимогу, постраждала б репутація України як демократичної держави. 

       Мінтранс, незважаючи на вихідний, відреагував миттєво: «Микола Рудьковський подає судовий позов про захист честі, гідності та ділової репутації». За словами прес-служби міністерства, стаття є суцільним наклепом. «По-перше, на момент запрошення в Україну Оразов і Ханамов не знаходились в міжнародному розшуку. По-друге, прохання Миколи Рудьковського про надання віз мало неофіційний характер. Він не робив і не міг робити жодних заяв, «що рішення про в'їзд Оразова, Ханамова та інших прийняте вищим керівництвом України». По-третє, контакти між туркменськими політиками і Миколою Рудьковським носили неофіційний характер, були встановлені декілька років тому, і весь цей час жодних претензій до цього спілкування не було. — стверджує прес-служба міністерства. —  Версії про бізнес-інтереси пана Рудьковського в Туркменістані не мають жодних підстав на існування».

      Цікаво, що пишучи матеріал, журналіст Володимир Кравченко два дні намагався додзвонитися до Миколи Рудьковського, щоб отримати його коментар. Але міністр спочатку просив передзвонити пізніше, потім зв'язок iз ним перервався, й нарешті він просто не брав слухавки. Тепер Рудьковський закидає журналістові, що той дзвонив йому на мобільний, «проігнорувавши факти його зайнятості», натомість до прес-служби не звертався. Втім реакція прес-служб відома кожному «трудівникові пера», мовляв, ми нічого не знаємо, а «господаря» немає вдома. Тож ця історія є для чиновників гарним прикладом того, чому варто більше уваги приділяти пресі.

А ТИМ ЧАСОМ...

      Туркменістан уперше після здобуття незалежності впустить у країну іноземних спостерігачів за виборами. Про це було вирішено на позавчорашньому засіданні уряду країни, повідомляє РІА «Новости». До країни, яку назавжди покинув «довічний президент» Сапармурат Ніязов, мають намір прибути спостерігачі від ОБСЄ та низки інших авторитетних міжнародних  організацій.  Нагода є — 11 лютого в Туркменістані відбудуться вибори президента.