Атомний ренесанс

17.01.2007
Атомний ренесанс

АЕС у Козлодуї (Болгарiя) збудовано ще до падiння комунiзму. (Фото РЕЙТЕР.)

      Російсько-український газовий конфлікт на початку 2006 року змусив європейські уряди серйозно задуматися про альтернативні джерела енергії. І перше, що тут приходить на думку, — повернення до мирного атому. Досі Європа побоювалася культивувати, принаймні в масовій свідомості, атомну енергетику. Причиною тому була чорнобильська катастрофа. Втім минуло вже 20 років, і аварія на ЧАЕС стала сприйматися у світі як історія. І, схоже, в Європу повертається нова ера АЕС.

 

«Ядерна» та «без'ядерна» Європа

      На цей час у світі працюють понад 440 атомних реакторів для виробництва електроенергії. Позаконкурентним світовим лідером у цій галузі є Франція. У Франції 52 відсотки населення підтримує розвиток атомної енергетики, а лише 36 виступає проти. 78,2 відсотка своїх потреб в електричному струмі країна покриває за рахунок АЕС, на яких працюють 58 реакторів. Щоправда, світовим лідером за цим показником залишається... Литва. Інгалінська АЕС виробляє для країни 79,8 відсотка електричного струму та ще й дає чималі валютні надходження від експорту електричної енергії до сусідніх «без'ядерних» Латвії та Естонії.

      Поділ країн на «ядерні» та «без'ядерні» породжує певну напругу всередині ЄС. Вся «неатомна» Австрія не спить, коли на розташованій біля її кордону чеській АЕС у Темеліні починаються профілактичні роботи чи трапляється щонайменша несправність. Найбільша за населенням «без'ядерна» країна Європи Італія нарікає, що з північного сходу оточена атомними станціями Словенії, а з північного заходу — Франції. Португалія, яка не має АЕС, без особливого ентузіазму повинна терпіти сусідство «ядерної» Іспанії. Поляки резонно вказують, що не мають атомних електростанцій, але в близькому сусідстві, в радіусі 300 кілометрів від їхніх кордонів, діють 10 АЕС.

      Цікавість до атомної енергетики зростає. Наша країна планує будівництво чотирьох блоків (2 — на Хмельницькій та 2 — на Рівненській АЕС), Словаччина — двох, Чехія — також двох. Серйозні плани будівництва першої АЕС виношує Білорусь, яка так постраждала від Чорнобильської катастрофи. Фіни вже будують черговий, третій блок на АЕС — Олкілуото. Цей надсучасний реактор третього покоління потужністю 1600 МВт має бути введений в експлуатацію 2009 року. До речі, парламент Фінляндії проголосував за його будівництво під враженням минулорічного російсько-українського газового конфлікту. Навіть традиційно налаштована проти атомної енергетики Ірландія тепер зважує можливість будівництва першої своєї АЕС. Задумала стати «атомною» і Польща.

Союз чотирьох

      Віце-прем'єр уряду Польщі Людвік Дорн заявив наприкінці минулого листопада, що потрібно прийняти рішення про будівництво першої в цій країні АЕС. Уряд Польщі зважував можливість співпраці в цій справі з Литвою, яка вже має багатий досвід iз будівництвом, а потім — модернізацією Iнгалінської АЕС. Окрім того, литовці мали б готувати фахівців для роботи на станції, яких Польща наразі не має. За інформацією Польського радіо, допомогу та співпрацю у цій справі також пропонували французи та росіяни.

      Але головною проблемою на цей час залишається громадська думка. Більшість поляків наразі налаштовані проти атомної енергетики — такий результат опитування, проведенного на замовлення газети «Жечпосполита» соціологічною службою GfK Polonia. Ідею будівництва в країні АЕС підтримали лише 34 відсотки опитаних, а 57 відсоткiв висловилися рішуче проти. Головним мотивом не згодних є, на їхню думку, небезпека такого об'єкта: на цей аргумент вказали 82 відсотки противників атомної енергетики. 27 відсотків опитаних не бажають, щоб АЕС зводилася поблизу їхнього місця проживання, а 13 відсотків поляків вважають, що кошторис такого проекту буде занадто обтяжливим для бюджету країни. На будівництво одного енергоблоку потужністю 1,5 тис. мегаватт (МВт) потрібно витратити приблизно три мільярди євро. А таких блоків на сучасній станції має бути щонайменше три.

      Після довгих роздумів поляки схилилися в бік кооперації із сусідами. Польська АЕС буде збудована... в Литві. Точніше, не винятково польська, а спільна для чотирьох країн — Польщі, Литви, Естонії та Латвії. Ця «колгоспна» АЕС має бути введена в дію через вісім років в Інгаліні. Глави державних енергетичних фірм чотирьох згаданих країн підписали 8 січня у Варшаві угоду про створення експертної групи, яка має підготувати технічний, економічний та правовий аналіз спільного підприємства.

      Йдеться про будівництво двох реакторів загальною потужністю 3,2 тис. МВт. Це буде найбільша інвестиція в історії чотирьох країн, вартість якої на цей час оцінюють у п'ять мільярдів євро. Розширена Інгалінська АЕС має гарантувати енергетичну безпеку східної частини ЄС від енергетичного шантажу Росії. Водночасно про своє бажання реалізувати цей проект вже заявили... росіяни, які пропонують дуже фахові послуги в цій галузі.

Велика Британія: реактори або темрява Середньовіччя?

      Минулого року найбільше обурення опозиції викликав виступ прем'єр-міністра Тоні Блера на засіданні Конфедерації британської промисловості 16 травня з приводу перспектив розвитку атомної енергетики в країні. Глава уряду наполягав, що будівництво кількох сучасних реакторів вкрай необхідне. Ті 12 АЕС, які нині діють у Великій Британії, є вже застарілими і в 2010 році будуть задовольняти лише чотири відсотки потреб Сполученого королівства в електричній енергії. «При збереженні теперішньої політики ми не маємо шансів на реалізацію планів про зменшення викидів двоокису вуглецю. Ми станемо майже повністю залежними від природного газу, який на 80-90 відсотків імпортуємо з Близького Сходу, Африки та Росії» — переконував парламентаріїв Тоні Блер.

Німеччина: сварка з приводу мирного атому

      Російсько-білоруський газо-нафтовий конфлікт спричинив у Німеччині гострі дискусії, які переросли у відверту сварку з приводу запланованого закриття АЕС. Через два дні після припинення поставок російської нафти до Німеччини, в результаті чого змушені були обмежити роботу під'єднані до трубопроводу «Дружба» нафтопереробні заводи в Шведті та Лойні, слово взяв прем'єр-міністр Баварії, лідер місцевого Християнсько-демократичного союзу Едмунд Штойбер. «Це повна безвідповідальність — виводити з експлуатації АЕС за такої ситуації», — заявив він. Штойбера підтримав колега по партії, міністр економіки Міхаель Глосс. «Ми повинні терміново переглянути наші плани стосовно закриття АЕС. Ми не можемо собі дозволити односторонньо потрапляти в залежність», — заявив він в інтерв'ю каналу громадського телебачення ARD.

      Це додало олії в огонь, оскільки питання атомної енергетики впродовж останніх семи років ділить християнських демократів та соціал-демократів, які тепер опинилися в одній правлячій коаліції. Сім років тому уряд канцлера Герхарда Шредера під тиском тодішніх коаліційних партнерів — Партії зелених — прийняв рішення про поетапне виведення з дії реакторів на німецьких АЕС. Повний кінець атомної енергетики у країні повинен настати в 2021 році. Цього року останніми мають бути виключені два реактори атомної електростанції в Некарвестхаймі у землі Баден-Вюртемберг. Але німці не поспішають iз виконанням планів: виведено з експлуатації лише два реактори, а решта 17 надалі працюють. «Зелені» та есдеки постійно нагадують суспільству про ці «бомби з годинниковим механізмом». Християнські демократи, які у всьому підтримують велику промисловість, та ліберали з Партії вільних демократів — цілком протилежної думки. «Як ми можемо дозволити собі відмовитися від реакторів 2021 року, якщо наші сусіди хочуть експлуатувати свої впродовж найближчих 60 років?» — запитує експерт з енергетики ХДС Курт Дьохмель.

Будувати чи не будувати?

      Всі країни ЄС підписали Кіотський протокол про зменшення викидів парникових газів. І жодна з цих країн не зможе виконати закладені в протоколі вимоги, якщо і надалі буде покладатися винятково на традиційні джерела енергії. Раніше вважалося, що порятунком мають стати так звані «зелені» джерела енергії, передусім отримані за рахунок вітру та сонця. Але «зелена» енергетика розвивається так повільно, що ще впродовж 50 наступних років не зможе повністю замінити атом, газ, вугілля та нафту. У всякому разі фахівці розуміють, що атомна енергетика — «найчистіша» з усіх традиційних, існуючих нині. І, за великим рахунком, — безальтернативна.

       Слід згадати, що минулого року свої погляди на розвиток атомної енергетики також серйозно переглянули Італія та Швеція. «УМ» повідомляла минулого року про рішення уряду Туреччини збудувати до 2012 року першу в цій країні АЕС потужністю п'ять тисяч МВт поблизу міста Сіноп на Чорному морі. І в цьому випадку головним претендентом серед 11 компаній на виконання робіт є російська компанія «Атомстройекспорт». Хоча Туреччина відважилася, всупереч бурхливим протестам населення, прийняти плани будівництва цієї АЕС саме з метою нейтралізувати залежність своєї енергетичної системи від газових поставок iз Росії. «Атомстройекспорт» вже будує енергоблоки для атомних станцій в Китаї, Індії та в сусідньому з Туреччиною Ірані і є головним претендентом на будівництво енергоблоку для козлодуйської АЕС у Болгарії. Так уже виходить, що росіяни мають зиск із спричинених ними ж криз.

 

Виробництво атомної енергії в ЄС*

Литва — 79,8, Франція — 78,2, Бельгія — 57,7, Словаччина — 55,4, Швеція — 46,3, Угорщина — 38,6, Словенія — 37,6, Фінляндія — 29,8, Німеччина — 28,8, Іспанія — 25,6, Чехія — 24,5, Велика Британія — 22,7, Голландія — 4,1.

*  (у відсотках)

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>