Кінець «славянского єдінства»

      У ніч із 7 на 8 січня були припинені поставки російської нафти трубопроводом «Дружба» з Росії до Польщі й далі до Німеччини. Потому російський оператор нафтових трубопроводів — «Транснєфть» — визнав, що припинив експорт нафти до Білорусі після того, як Мінськ призупинив поставки зі своєї території.

      Заступник голови «Транснєфті» Сергій Григорьєв заявив, що його фірма була змушена припинити поставки нафти до Білорусі, оскільки білоруська сторона почала відбирати нафту, яка йшла на Захід як оплата транзитного мита в розмірі 45 доларів за тонну прокачуваної через білоруську територію транзитної нафти. Росія вважає запровадження такого транзитного мита незаконним. Хоча сама запровадила з нового року експортний збір у розмірі 180,5 долара за тонну еспортованої до Білорусі нафти. Мінськ, зі свого боку, вважає незаконним запровадження цього експортного мита, оскільки, за умовами договору про створення союзної держави, Білорусь має отримувати російську нафту за тими ж цінами, що і західні області Російської Федерації.

      Відтак, частина нафти, яку раніше Росія транспортувала через Білорусь, потекла в Західну Європу по українській гілці «Дружби».

      Польща та Німеччина сприйняли припинення поставок російської нафти стримано. Заступник міністра економіки Польщі Пьотр Наїмський заспокоїв співвітчизників, що польські нафтопереробні заводи мають запаси, яких вистачить на 80 днів. Тим часом Польща готується розпочати імпорт нафти морським шляхом через термінали на Балтійському морі.

      Представники уряду Німеччини заявили, що їхніх стартегічних запасів нафти вистачить на 130 днів.

      «Кинула» Росія також Словаччину, Чехію, Угорщину. «Угорщина отримує через нафтопровід «Дружба» в середньому 22 тис. сирої нафти впродовж доби, але 8 січня поставки становили лише приблизно половину цих обсягів», — повідомив учора міністр економіки цієї країни Янош Кока. Він додав, що отримав попередження, що через певний час поставки нафти в Угорщину та Центральну Європу через територію Білорусі буде припинено повністю. Представники урядів Чехії та Словаччини також повідомили про різке скорочення експортних поставок російської нафти. Директор словацької нафтотранспортної компанії «Транспетрол» та директор компанії «Словнафт» Крістіна Фелова запевнили, що загрози енергетичній безпеці країни не існує, й висловили впевненість стосовно швидкого відновлення поставок сировини нафтопроводом «Дружба». Словацькі стратегічні резерви нафти розраховані на 70 днів, угорські — на 90 днів, чеські — на три з половиною місяці.

      Міжнародна енергетична агенція (IEA) заявила вчора, що розраховує на швидке та чітке розв'язання конфлікту між Росією та Білоруссю. ІЕА наголошує, що наразі не існує загрози енергетичній безпеці країн, які виявилися втягнутими в цей конфлікт, адже всі країни-імпортери російської нафти мають запаси пального. Проте насправді Європа сильно задумалася. Минулих січневих свят Москва «подарувала» їй дефіцит газу, натиснувши на Україну, тепер от — проблему з нафтою. Німеччина як одна з постраждалих сторін та як країна, котра нині головує в ЄС, заявила вустами канцлера Ангели Меркель про потребу підсилення енергетичної безпеки Європи. Канцлер пообіцяла, що впродовж шестимісячного головування Німеччини це питання буде пріоритетним, а стосовно Росії буде проводитися більш жорстка політика.

      Тим часом білоруські урядові делегації різного рангу вже третій день поспіль безуспішно їздять до Москви. Переговори з Білоруссю розпочнуться лише після відміни Мінськом незаконного митного збору на транзит російської нафти, заявив позавчора заступник голови МЕРТ Росії Андрій Шаронов.

      Попри справедливість позиції Білорусі, яка вдалася до адекватної відповіді на дії Росії, Захід не поспішає стати на бік Мінська з огляду на обструкцію президента Олександра Лукашенка. Тому й звучать заспокійливі заяви, що не варто драматизувати ситуацію. Міністр економіки Німеччини Міхаель Глосс, який на цей час є також головою Ради міністрів енергетики ЄС, лише закликав російську та білоруську сторони виконувати свої зобов'язання з поставок і транзиту. Комісар ЄС iз питань енергетики Андріс Пієбалгс також заявив у інтерв'ю агенції «Ассошіейтед пресс», що перебої в поставках наразі не становлять серйозної загрози країнам ЄС.

      В остаточному підсумку, все буде залежати від поступливості чи непоступливості президента Лукашенка. Газета «Советская Белорусь» учора процитувала його заяву про те, що країна не поступиться своїм суверенітетом та незалежністю, «які не продаються за жодні газ чи нафту». Лукашенко особливо наголосив, що білоруси «витримають будь-які напади і тиск».