«Моржа» відбили у дельфінів

Для 45-річного «моржа» перший у новому році заплив неподалік колишнього ялтинського міського пляжу міг запросто закінчитись плачевно. І зовсім не тому, що той поліз у холодне море, схоже, після бурхливого хмільного застілля. Бідолаха не в змозі був подолати шлях до рятівного берега, бо на заваді йому стали... дельфіни. Так-так, миролюбні морські ссавці, про котрих ми ще змалечку знаємо, що вони завше рятують людей на воді. >>

Кума в гори бери, ризикни...

Від 3 до 6 січня у президентській резиденції «Синьогора», що в селищі Гута на Прикарпатті, зимові канікули проводять родини двох президентів — України Віктора Ющенка та Грузії Михаїла Саакашвілі. >>

Гріхи вкинули в Ганг

Учора в Індії розпочалося свято Арх Кумбх Мела (Свято Глечика), яке відзначається раз на шість років. Усі правовірні індуси мають прибути до священного міста Ілахабад та здійснити ритуальне омивання у водах ріки Ганг. Купання у водах цієї священної ріки, як вважається, має змити всі гріхи. >>

Молодий і море

14-річний британський підліток Майкл Перхем став наймолодшим в історії мореплавцем, який самостійно перетнув Атлантичний океан на вітрильнику. Попереднім рекордсменом був також британець, і також дуже юний — 15-річний Себастіен Кловер. Він подолав Атлантику 2003 року. >>

Пеленгас знову в капкані

Про те, що в Молочному лимані було прорвано кількамісячну блокаду, «УМ» писала в грудні. На жаль, після традиційного нересту крізь протоку мали вийти у відкрите море до мільярда штук пеленгаса, але буквально прорвалася мізерна частина молоді і риб-виробників. А все тому, що рятівний шлях у незрівнянно багатший на кисень Азов знову відмовилося поглиблювати ТОВ «Сини моря — Мотор-Січ». Апелюючи до держави: давайте гроші. >>

Уряд хоче твоєї крові

З початку цього року за донорську кров і плазму добровольцям платитимуть із розрахунку 160 гривень за літр. Такий порядок оплати затвердив уряд наприкінці минулого року «з метою задоволення потреб закладів охорони здоров'я в донорській крові, її компонентах». До цього людина, яка здавала кров, отримувала за «не водицю» взагалі сміховинні гроші, адже 40 гривень коштував літр, а люди здебільшого здають до півлітра «життєвих соків». >>

Мерія без Помаранча

Одеський пам'ятник Помаранчу, він же — пам'ятник хабарництву, буде перенесений із вулиці Ланжеронівської, що поряд із будівлею міської ради, деінде. Щонайдалі від мерії, вірогідно на бульвар Мистецтв. Не виключають також, що скульптурну композицію встановлять поряд із будівлею однієї з правоохоронних структур — як прозорий натяк на те, що хабар — протиправний спосіб впливу на державного чиновника. >>

Шашлички з чорнобильським присмаком

Тим, хто полюбляє без зайвих зусиль посмажити м'ясо на природі, слід бути обережнішими. Якщо ви не є справжнім прихильником приготування шашликів за усіма традиціями — від маринування м'яса до збору дров для вогнища — а віддаєте перевагу тому, щоб придбати все необхідне в магазині, принаймні перевірте виробника товару. Адже фантазії «винахідників» заробити легкі гроші переходять усякі межі. Не зупиняє їх і те, що виручені копійки можуть коштувати комусь не лише здоров'я, а й життя. >>

Ще три доби життя

Двоє найближчих співробітників Саддама Хусейна — його зведений брат, колишній керівник спецслужб Іраку Барзан Ібрагім аль-Тікріті та екс-глава революційного суду Авад Ахмед аль-Бандар — мали бути повішені сьогодні, після закінчення мусульманського свята Рейд аль-Адха. Але під тиском світової спільноти страту було відкладено. >>

«Бацьків» характер

Президент Білорусі Олександр Лукашенко повідомив про намір вжити «адекватні заходи» у відповідь на підвищення російським концерном «Газпром» майже в два з половиною рази ціни на природний газ, який постачає в Білорусь. >>

«Скільки серця було в цій людині»

1901 року в Києві молодий і ще нікому невідомий лікар Микола Стражеско уперше в світі діагностував у пацієнта гостру серцеву хворобу, яку раніше визначали лише після смерті. Назване згодом інфарктом міокарда, це захворювання стане хворобою століття. Заслуги доктора медицини Миколи Стражеска (1876—1952) були високо оцінені ще за його життя. Він був кавалером орденів св. Анни ІІІ ступеня, св. Станіслава ІІ і ІІІ ступенів, бронзової медалі з нагоди 300-річчя дому Романових. За радянських часів його було обрано академіком трьох академій — АН України, АН СРСР та АМН СРСР. Сьогодні його іменем названо Інститут кардіології у Києві. >>

Апокрифи про Фофудью

«Фофудья», безумовно, — один із найяскравіших блог-вірусів 2006 року, який можна вважати зразковою реакцією української інтернет-громади на чорносотенну риторику, що нею послуговуються у «висвітленні» подій в Україні не лише російські ЗМІ, а й вітчизняні політичні сили, котрі невтомно спекулюють «двоязичними» мантрами та оповідають затурканому виборцю, як порушують його права на мовну та культурну самоідентифікацію. Живучість такого штибу проповідей, шовіністичних за суттю та пропагандистських за формою, — явище не менш абсурдне, ніж довіра деяких виборців до нинішніх носіїв червоної ідеології, а тому давно вже не заслуговує на серйозне обговорення чи жорстку критику. Можна було б просто ігнорувати все розмаїття пульсацій потьмареної російськомовної публіки, яка цілком серйозно вбачає у нашому суспільстві «жахіття українізації». Але ж ці історії радісно спонсоруються увагою різноманітних радикалів, чиє надзавдання — підтримувати міф про міжетнічну напругу в Україні. Відтак явище це потребувало систематизованої альтернативи, котра взялася б винищувати ворога на його ж території. Оцю функцію й взяла на себе так звана «Свята Фофудья». >>

Колекція іпостасей Людмили Таран

З Людмилою Таран ми зустрілися в одній з кав'ярень мережі «Кофi-хауз» на Ярославовім Валу, попиваючи зелений чай. Найоригінальнішим у нашій зустрічі є те, що ми колеги не тільки в широкому, а й у кількох вузьких сенсах: обидві поєднуємо літературну творчість із журналістикою, обидві близькі ідеологічно, бо ідентифікуємо себе як феміністки й не боїмося цього. Людмила й сама провела зі мною цікаву розмову, а нині ми помінялися ролями. >>

В'ячеслав Загороднюк: У США в нас ціла «одеська колонія» фігуристів

Вважається, що батьківщиною фігурного катання є Голландія, де в XIII-XIV столітті з'явилися перші залізні ковзани. До формування ж цього виду спорту причетні й британці, які описали перші обов'язкові фігури. Утім не всі знають, що успіх української школи фігурного катання було передбачено ще давнішою історією. Річ у тім, що на сьогодні найдавнішими ковзанами в історії людства вважають ті, що було знайдено на березі Південного Бугу. Щоправда, ті «праковзани» виготовляли з кінських копит, але все ж...
Одна з провідних шкіл фігурного катання в Україні — одеська. Тепер ніхто не пам'ятає, коли востаннє заливали лід у Палаці спорту Південної Пальміри. Але маленька тренувальна ковзанка «Крижинка» в Одесі ще працює. Там у фойє є стенд із портретами відомих усьому світові фігуристів та їхнiх тренерів — Галина Змієвська та Валентин Ніколаєв, Віктор Петренко, Оксана Баюл, В'ячеслав Загороднюк, Олена Грушина та Руслан Гончаров, Ірина Романова та Ігор Ярошенко, Оксана Грищук та Євген Платов, багато інших. Такою кількістю зірок може похвалитися не кожна держава, не кажучи вже про окрему спортивну школу.
На жаль, Одеса найближчим часом позбавлена можливості побачити своїх земляків на льоду — більше пощастило Києву, куди вихідці з берегів Чорного моря стабільно привозять свої професіональні шоу. На цей Новий рік у столиці як організатор льодової вистави дебютував В'ячеслав Загороднюк. Він подарував глядачам своє шоу Magic on Ice («Чари на льоду»). Зазвичай «одеська колонія», котра давно вже мешкає у США, в Україні перебуває лічені дні чи навіть години. Але Загороднюк заспокоїв кореспондента «УМ», зазначивши, що відтепер він перебуватиме на Батьківщині значно довше. Чим заінтригував перед інтерв'ю, яке відбулося наступного після шоу дня. >>

Контрольна з німецької

Гонки класичним стилем наша прима Валентина Шевченко не надто полюбляє. Адже її тендітна статура, навіть за наявності сильного плечового пояса, не дозволяє вкладатися «в палиці» так, як це роблять потужні конкурентки з Норвегії, Фінляндії, Чехії, Росії, Естонії. Але в цьому сезоні досвідчена броварчанка радує високими результатами й у класичних гонках, наче намагаючись надолужити прогаяне на олімпійських трасах Турина. >>

У кожного своя вага

У переддень Нового року в Запоріжжі відбувся традиційний турнір важкоатлетів на призи легенди світового спорту Леоніда Жаботинського. На помостах навчально-спортивної бази «Спартак» змагалися близько ста спортсменів. Для Аліни Давиденко та Олексія Микитенка важливою була не лише перемога в турнірі, а й отримання посвідчень майстрів спорту з рук багаторазового світового рекордсмена й дворазового олімпійського чемпіона — самого Жаботинського. >>

Фанати «Карпат», купіть собі трави!

Цікавий спосіб підзаробити й водночас зробити собі невеличку піар-кампанію придумали керівники ФК «Карпати». Як відомо, у травні планується розпочати повну реконструкцію домашньої арени львівської команди — стадіону «Україна». Нинішній газон уже не відповідає вимогам часу. Тому йому на зміну прийде нове ультрасучасне покриття. Але старий газон у клубі вирішили не викидати, а... розпродати по шматочках фанатам львівської команди. Подібний спосіб прощання з історичною травичкою не новина: так нерідко роблять в Європі, особливо ж в Англії. >>

Земле моя, земле моя, лихо мені із тобою...

«Під ялиночку» Верховна Рада отримала від Президента чергове вето. Цього разу глава держави скористався своїм правом «завернути» закон щодо дуже болючого, важливого і двозначного рішення парламенту — продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2008 року. >>

Що там муляє? Президент!

Лідер Комуністичної партії Петро Симоненко не вперше (та й вочевидь не востаннє) заявляє про те, що у році, який наступив, «антикризова» коаліція просто-таки зобов'язана продовжити політреформу. Але як саме? Симоненко підходить до вирішення цього питання і творчо, і радикально водночас. Приміром, чому б Україні не скасувати посаду Президента — розмірковує він. Раз і назавжди позбутися такого крісла... Адже, провадить свою думку лідер комуністів, «з точки зору взаємовідносин між Кабінетом Міністрів і Президентом — якщо Президент заважає, треба ліквідувати інститут Президента і не створювати подібні протиріччя на рівні правлячої верхівки, які мають колосальні наслідки для розробки цільових програм, для економічного та політичного співробітництва...». >>

Ідемо колядувати до вашої хати!

Давненько вже не бачили ми під дверима двійко хлоп'ят із поліетиленовими кульочками, які клянчать: «Руб неважний, дайте долар бумажний!». Важко назвати їх «Божими вісниками», тобто колядниками. А може, цього року нарешті пощастить і після раптового дзвінка у двері почуємо гомін колядницьких дзвоників і «Нова радість стала!»? >>

Святий добрий вечір

Від Різдва всі ми чекаємо дива. Хочемо, щоб нас вибачили, і самі всім прощаємо. Відчуваємо вселюдську спільність і в глибині душі віримо, що цієї ночі вода в криницях перетворюється на вино, а корови й коні можуть заговорити по-людськи. До свята прикрашаємо і свої душі, й домівки. Світлицю оздоблюємо різдвяними витинанками. Можна поселити у квартирі Дідуха і «павука» з «теремком». Звичайно, в міських умовах роздобути сніп жита нелегко, але й кілька колосків у глечику можуть замінити цей символ. >>

Риба і різдвяний пряник

На святвечірньому столі обов'язково має бути риба. Смажена, печена, тушкована, заливна. Відомо, що риба – це знак Христа. Перші літери грецького написання «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель» складають слово «риба» (іхтіос). Утім риба мала символічне значення і в дохристиянських віруваннях.
Як і вода, вона символізує життя, очищення, здоров'я і родючість. У снах риба віщує жінці народження дитини. У багатьох народів є легенди про велетенських рибин – двох чи трьох, які тримають на собі Землю. Коли оті риби ворушаться, бувають землетруси. В Україні шанують міфічну рибу, яка була «з первовіку»: вона все бачила, все знає, що є і що буде, ще й має стати свідком кінця світу. Щука-риба є посередником між живими й померлими. У стародавній українській колядці співається про сокола, який сидить на вершечку дерева й дивиться в глибоку воду. Бачить там щуку-рибу й розпитує її, чи все й тепер так, як було з первовіку. У відповідь чує, що тепер все не так, що «син на батька руку здіймає, донька матері суперечає, брат на брата ніж виймає, сестра на сестру чарів шукає... через неправду світ ся скінчає». В іншій колядці сокіл розповідає щуці: «Бути нам обом у господаря на Святвечір. Моїм пером листи писати, а тобою, рибо, гості вітати!».
А загалом на столі у Святвечір має стояти 12 пісних страв. Найперше — кутя і узвар. Святвечірні страви — ті ж самі, що й багато тисячоліть тому в орачів. Капуста, боби, буряк, часник, горіхи, гриби, вишні, мак, мед, зерно... Різдвяний хліб та пироги уособлюють сімейний добробут і багатство. Отож на святвечірньому столі намагаються мати пиріжки з капустою, квасолею або маком; вареники з картоплею, з калиною і маком. Готують також капусту (як правило, з грибами), голубці.
Можливо, рецепт однієї зі святкових страв вам підкаже фантазія «УМ». >>

Рiздвяне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Дорогі браття і сестри!
Христос народився, славімо Його!
Ми завжди з великою радістю зустрічаємо свято Різдва Христового. Різдво Христове має пряме відношення до нашого сьогодення, до сенсу нашого земного життя. Спостерігаючи за навколишнім життям, ми інколи приходимо у відчай від тієї неправди і зла, які оточують нас. Людина настільки загрузла у гріху, що не здатна подолати його власними силами. Серйозно задумайтесь над цим! >>

Рiздвяне вiтання Глави Української греко-католицької церкви блаженнійшого кардинала Любомира Гузара

Наближаються свята, дехто вже і святкував, бо дотримується так званого нового, Григоріанського, календаря. Але чи за новим, чи за старим, чи за Юліанським, чи за Григоріанським святкуєте, — усіх вас сердечно вітаю. Вітаю всіх наших вірних. Чи вони в Україні, в рідному краю, чи вони на поселеннях тривалих вже від поколінь є; вітаю тих, які недавно виїхали, які ще не осіли, а, може, хтось бажає повернутися. >>

Аби сало зашкварчало

Як не крути, а новорічно-різдвяний марафон — це не тільки велика радість від практично цілодобового лежання перед телевізором, набивання кендюха грандіозною (куди тільки вміщається?) кількістю страв, швидкісного спустошення горілчаних і винних пляшок, горлання пісень під ялинкою, загравання з незнайомими Дідами Морозами та Снігуроньками й традиційного обміну (часто нерівноцінного, але то вже кому як пощастить) приємними подарунками. Святкова метушня й не менш святкове байдикування — це ще й великий стрес для людського організму. Тож нерідко після затяжного уїк-енду жінки з жахом розуміють, що жорсткі передноворічні дієти зійшли нанівець. Скинуті з величезними зусиллями кілограми повернулися на місце, талія «попливла», а на симпатичному обличчі звідкись узялося подвійне підборіддя. Числа так 14-го глянеш на себе в люстерко — і свякового настрою наче й не було... А для тих, хто не хоче «розкабаніти» протягом святкового січня, існує цілий арсенал засобів. >>

Не болить голова у дятла

Пам'ятаєте кадри з фільму про знаменитого супермена-агента 007, в яких Бонд дещо картинно надриває конверт і виймає з нього пакетик? Захопивши кінчиком ножа білого порошку, суперагент кидає його в келих із шампанським. На запитання, що він робить, Бонд відповідає, що, мовляв, хоче прийняти бензедрин, щоб не втрачати голову від випитого. Після Нового року дуже часто буває серйозніша ситуація: голова ніби-то й на місці, але «тріщить і розвалюється». Тому хочеться випробувати всі відомі народні знеболювальні. Але, на жаль, допомагають вони не кожному. >>

Зачаття «Оскара»

За кілька днів до Нового року членам Американської академії кіномистецтв було не до відпочинку: вони почали процедуру відбору фільмів, що претендуватимуть на «Оскар». Як повідомляє агенція AFP, оргкомітет нагород поштою надіслав бюлетені для голосування 5 830 членам кіноакадемії. Академіки повинні вибрати найбільш видатні й достойні нагороди стрічки 2006 року. Заповнені бюлетені приймаються до 17-ї години 13 січня в аудиторській компанії «ПрайсУотерхаузКуперз». >>

Син Януковича — чартером до США: суто американська гостинність?

Як ви думаєте: навіщо платити 200 тисяч доларів за цілий чартерний літак, щоб доставити гостей з України до Америки? Чому треба викладати цю суму, якщо можна заплатити мінімум уп'ятеро менше, придбавши квитки у бізнес-класі на звичайний рейс? Невже розгадка небаченої щедрості криється у тому, що на борту був Віктор Янукович — син Прем'єр-міністра України? >>

Втеча до дружини — не втеча

«Гвалт! Утік! Зрадив!», ледве що не «побив і вбився» — так напалася преса на бідолашного Кіта Урбана — відомого в Австралії кантрі-співака і чоловіка «оскароносної» кінозірки Ніколь Кідман. А все через те, що журналісти рознюхали, ніби Кіт утік із реабілітаційної клініки у США, де лікується від алкоголізму. Перцю до й без того гострої новини додала модель Аманда Уайатт, яка напередодні Нового року «зізналася» «по секрету всьому світу», що Урбан зраджував із нею Ніколь — уже тоді, коли був заручений. >>

Анекдоти

Є місце, де сила земного тяжіння сягає максимально можливої величини. Це диван навпроти телевізора. >>