Новорічний «підрахуй»:

28.12.2006
Новорічний «підрахуй»:

Два прапори для полякiв — державний i ЄС. (Фото РЕЙТЕР.)

      Різдвяні свята для мешканців Польщі є періодом підбиття підсумків, і попри певну схильність до нарікання, більшість наших співрозмовників відзначають те, що «Батьківщина таки розвивається». Поляки почуваються цілком незле. Зрештою, як і їхні «нові» побратими з Європейського Союзу. «Молода Європа» стрімко нарощує розвиткові темпи, котрі й не снилися Росії в усіх її «єепнутих» мареннях.

      Наприклад, нині польський ВВП у розрахунку на одного громадянина становить близько половини «староєвропейського», конкретніше — на пересічного громадянина Польщі припадає близько 640 євро брутто, «чистими» ж він дістає 60% від цієї суми, щоправда, маючи страхову медицину і гарантовану пенсію. Ця сума видасться фантастичною згорьованим українським заробітчанам, але є, щоправда, вже замалою для польської глобалізованої молоді, яка не робить трагедії з виїздів на заробітки до «старої» Європи, переважно до Великої Британії чи Італії. Представники польського студентства, ті, що не мають «блатних» батьків, добре оплачуваної роботи чи престижних дипломів, відверто зізнаються: «Помию трохи посуд у Лондоні, заодно і мову вивчу. А там повернуся». Підрахунки економістів свідчать, що польські «трудяги» вдома винагороджуватимуться за європейськими нормативами років через 20 — справа у тім, що стрімко розвивається не лише польська господарка, а й єесівська. Водночас є й «позитивна сторона» менших заробітків — польські ціни нижчі від староєвропейських відсотків на 40, i, що абсурдно, менші від українських, якщо не рахувати, зрозуміло, ціни на газ. У Польщі картопля, яблука і цукор дешевші. На порядок дешевші і вживані іномарки.

      Зрештою, темпи економічного зростання «країн-новачків» безпосередньо залежать від темпів інтеграції національних економік у європейський ринок. Так, найліпше заробляють словенці та чехи, підбудовані до німецької економіки; вони вже наступають на п'яти грекам чи португальцям. За рівнем заробітків поляки опиняються на третьому місці в Союзі, що є більш ніж переконливим аргументом для єврооптимістів. Найбільше ж вражають темпи розвитку наших балтійських екс-сусідів по совєтській тюрмі народів. Економіки Естонії та Латвії галопують, сягаючи небачених річних 12%. А Латвія, «балтійський тигр», просто шокує злетом середньої заробітної платні, яка зросла порівняно з минулим роком на 23 відсотки!

      Дотеперішні «секрети» розвитку економіки центральноєвропейських країн були зумовлені успішною експортною політикою країн, узгодженою у межах СОТ з примхливою Європою. Але після остаточної «усушки й утруски» національних економік до розвитку країн стрімко долучились світові корпорації, якими у нас досі лякають кримських пенсіонерок. Це певна ланцюгова реакція, адже збільшення інвестицій оживляє ринок, збільшуючи споживацькі апетити. Цю рису має і польська економіка; йдеться не про пральні машинки чи «дев'ятки» — поляки беруть позики під «божеські» проценти, купуючи будинки.

      Є й момент польських здобутків, який мав би найбільше лякати нас, тішачи пересічного поляка, — йдеться про входження Польщі до Шенгенської зони у 2008 році. Передуватиме цьому скасування прикордонного контролю «на внутрішніх рубежах» у грудні-2007. І, відповідно, скасування візових поблажок для українських громадян, які сьогодні мають можливість в'їздити за безкоштовною візою бодай до Польщі. Невдовзі Україну та Польщу розділятиме безкомпромісний «європейський» кордон, регуляторні рішення щодо якого прийматимуться у гіперхолодному Брюсселі. Адже обіцяні полегшення у візовому режимі для України, принаймні у випадку «старої» Європи, передбачають лишень звикле упорядкування діяльності консульських установ, котрі будуть змушені пояснювати «неблатним» українцям, чому їм не дають візи. Себто планується звичайна нормалізація внутрішньої роботи консульств, що не матиме нічого спільного з полегшенням в'їзду для українських громадян. «Варшава для полегшення української ситуації зробить максимально, але результати можуть такими і не бути, — ділиться з «УМ» депутат Сейму. — Адже від нас залежить не надто багато, попри зацікавленість як у приїзді українських сезонних робітників, так і будівельників. Гарантувати ж спрощення можна наразі лише тим українцям, хто і так щотижня літає в Європу чартерними рейсами». Тож економічні успіхи наших сусідів мають і гіркуватий присмак — дедалі більше увиразнюється розлам, з якого зісковзують цивілізаційні пальці України.

  • У Варшаву на ярмарок...

    На відкритті цьогорічного Варшавського книжкового ярмарку, 50-го за рахунком, міністр культури Польщі Вольдемар Домбровський оголосив країну-почесного гостя наступного, 51-го, ярмарку. «Україна» прозвучало несподівано — причому як для нас, так, здається, і для дирекції ярмарку. Рано чи пізно міжнародний книжковий дебют України у статусі почесного гостя мав статися — планувалося, що це буде у Франкфурті в 2007-му. >>

  • Ісус Христос суперстар і майже король

    Проголосити Ісуса Христа королем Польщі запропонували незадовго перед Різдвом сорок шість депутатів Сейму. Ідея звучить принаймні екзотично, чи не так? Але не для поляків. У Польщі цю пропозицію сприйняли серйозно, і вона викликала неабияку дискусію. Чи не головний аргумент прихильників «коронування Христа»: якщо Діва Марія вважається королевою Польщі, то чому б Ісуса не назвати королем? >>

  • ДЕВОНічний газ,

    «...А це могла б бути блискуча, на мій погляд, фірма, — з жалем у голосі каже торговий радник-посланник посольства Польщі в Україні Анна Сковронська-Лучинська. — Це був би цікавий приклад співробітництва Польщі та України. До того ж у стратегічній для наших країн паливно-енергетичній сфері. А все так гальмується і гальмується, гальмується і гальмується...»
    На прикладі «Девону» — саме про це українсько-польське підприємство розповідає пані Сковронська-Лучинська — яскраво проявляється інвестиційний клімат України. У нас чимало клопочуться про залучення іноземних інвесторів. Поле для діяльності капіталовкладника — неозоре. Але в Україні інвестора також чекає неринкова конкуренція, недосконале законодавство, а подекуди ще й тиск iз боку можновладцiв. Якщо це стосується інвестора, який збирається вкладати гроші в паливну сферу, то йому слід пам'ятати також і про газову залежність України від Росії. Ця залежність змушує державу чимдуж «закручувати гайки» на власному газовому ринку. >>

  • Януш Куртика, президент польського Інституту національної пам'яті:

    Польський інститут національної пам'яті (ІНП) досі лишається недосягненним взірцем для України. У нас створено формальну інституцію з подібним лейблом, але з порожнім змістом — є директор, Ігор Юхновський, але звикло бракує найважливішого — фахівців та грошей, немає навіть відповідного приміщення. Знову українська гора породила мишу. А боротьба між групами просовєтських і націоналістичних істориків за важелі впливу виглядає кумедною порівняно з опором «старих» структур, спрямованих винятково на відмивання бюджетних «цвинтарних» коштів.
    Польща вже кілька років тому передала всі архіви комуністичних спецслужб до ІНП та ухвалила закон, який дозволяє безперешкодно оприлюднювати інформацію на всіх державних чиновників, якщо вони «стукали» «по молодості». Ось уже рік, як ІНП має нового президента — Януша Куртику, котрий заповзявся реформувати цю структуру і прискорити процеси оприлюднення «секретів», нагромаджених комуністичними спецслужбами. Януш Куртика в інтерв'ю «УМ» роз'яснив особливості нової ситуації у цiй царинi. >>

  • Жінка — мрія, жінка — символ, жінка — самотність

    ...Два роки тому фасад типового панельного будинку на проспекті Вернадського, 125 у Москві прикрасила меморіальна дошка. Зображення на ній добре впізнавані: на тлі вбраної ялинки, гітари і пляшки шампанського — актори Барбара Брильська та Андрій Мягков, виконавці головних ролей у культовому радянському фільмі «Іронія долі, або З легкою парою». Картина ця вийшла ще в 1978 році, але майже три десятиліття лишається незмінним атрибутом новорічної телепрограми. Її головних героїв за результатами соцопитувань на теренах сучасного СНД визнано найромантичнішою кінопарою століття. Але мало хто знає, що мрія мільйонів чоловіків колишнього СРСР, польська актриса Барбара Брильська, ставши для них символом витонченості, мудрості та лагідності, в особистому житті пережила чимало трагедій, опосередковано пов'язаних і з улюбленою нами «Іронією долі...» >>

  • Мажейки. Куплено!

    «Нафтове серце» Литви, паливно-переробний комплекс у Мажейках, придбав польський гігант — компанія PKN «Орлен». Таким чином було зроблено найбільшу закордонну інвестицію в історії сучасної Польщі й найбільшу акцію за час існування Литовської біржі. Важливість цієї стратегічної операції підкреслила присутність прем'єр-міністрів Польщі та Литви при передачі акцій. Загалом полякам контрольний пакет у 84,36% акцій компанії «Мажейки Нафта» обійшовся у 2,34 млрд. доларів. Литовський уряд планує зберегти за своєю державою 10% акцій. За словами прем'єр-міністра Гедимінаса Кіркіласа, цю подію можна розглядати і як «історичне порозуміння на додаток до 15-ї річниці встановлення дипломатичних відносин із Польщею». >>