Новорічний «підрахуй»:

      Різдвяні свята для мешканців Польщі є періодом підбиття підсумків, і попри певну схильність до нарікання, більшість наших співрозмовників відзначають те, що «Батьківщина таки розвивається». Поляки почуваються цілком незле. Зрештою, як і їхні «нові» побратими з Європейського Союзу. «Молода Європа» стрімко нарощує розвиткові темпи, котрі й не снилися Росії в усіх її «єепнутих» мареннях.

      Наприклад, нині польський ВВП у розрахунку на одного громадянина становить близько половини «староєвропейського», конкретніше — на пересічного громадянина Польщі припадає близько 640 євро брутто, «чистими» ж він дістає 60% від цієї суми, щоправда, маючи страхову медицину і гарантовану пенсію. Ця сума видасться фантастичною згорьованим українським заробітчанам, але є, щоправда, вже замалою для польської глобалізованої молоді, яка не робить трагедії з виїздів на заробітки до «старої» Європи, переважно до Великої Британії чи Італії. Представники польського студентства, ті, що не мають «блатних» батьків, добре оплачуваної роботи чи престижних дипломів, відверто зізнаються: «Помию трохи посуд у Лондоні, заодно і мову вивчу. А там повернуся». Підрахунки економістів свідчать, що польські «трудяги» вдома винагороджуватимуться за європейськими нормативами років через 20 — справа у тім, що стрімко розвивається не лише польська господарка, а й єесівська. Водночас є й «позитивна сторона» менших заробітків — польські ціни нижчі від староєвропейських відсотків на 40, i, що абсурдно, менші від українських, якщо не рахувати, зрозуміло, ціни на газ. У Польщі картопля, яблука і цукор дешевші. На порядок дешевші і вживані іномарки.

      Зрештою, темпи економічного зростання «країн-новачків» безпосередньо залежать від темпів інтеграції національних економік у європейський ринок. Так, найліпше заробляють словенці та чехи, підбудовані до німецької економіки; вони вже наступають на п'яти грекам чи португальцям. За рівнем заробітків поляки опиняються на третьому місці в Союзі, що є більш ніж переконливим аргументом для єврооптимістів. Найбільше ж вражають темпи розвитку наших балтійських екс-сусідів по совєтській тюрмі народів. Економіки Естонії та Латвії галопують, сягаючи небачених річних 12%. А Латвія, «балтійський тигр», просто шокує злетом середньої заробітної платні, яка зросла порівняно з минулим роком на 23 відсотки!

      Дотеперішні «секрети» розвитку економіки центральноєвропейських країн були зумовлені успішною експортною політикою країн, узгодженою у межах СОТ з примхливою Європою. Але після остаточної «усушки й утруски» національних економік до розвитку країн стрімко долучились світові корпорації, якими у нас досі лякають кримських пенсіонерок. Це певна ланцюгова реакція, адже збільшення інвестицій оживляє ринок, збільшуючи споживацькі апетити. Цю рису має і польська економіка; йдеться не про пральні машинки чи «дев'ятки» — поляки беруть позики під «божеські» проценти, купуючи будинки.

      Є й момент польських здобутків, який мав би найбільше лякати нас, тішачи пересічного поляка, — йдеться про входження Польщі до Шенгенської зони у 2008 році. Передуватиме цьому скасування прикордонного контролю «на внутрішніх рубежах» у грудні-2007. І, відповідно, скасування візових поблажок для українських громадян, які сьогодні мають можливість в'їздити за безкоштовною візою бодай до Польщі. Невдовзі Україну та Польщу розділятиме безкомпромісний «європейський» кордон, регуляторні рішення щодо якого прийматимуться у гіперхолодному Брюсселі. Адже обіцяні полегшення у візовому режимі для України, принаймні у випадку «старої» Європи, передбачають лишень звикле упорядкування діяльності консульських установ, котрі будуть змушені пояснювати «неблатним» українцям, чому їм не дають візи. Себто планується звичайна нормалізація внутрішньої роботи консульств, що не матиме нічого спільного з полегшенням в'їзду для українських громадян. «Варшава для полегшення української ситуації зробить максимально, але результати можуть такими і не бути, — ділиться з «УМ» депутат Сейму. — Адже від нас залежить не надто багато, попри зацікавленість як у приїзді українських сезонних робітників, так і будівельників. Гарантувати ж спрощення можна наразі лише тим українцям, хто і так щотижня літає в Європу чартерними рейсами». Тож економічні успіхи наших сусідів мають і гіркуватий присмак — дедалі більше увиразнюється розлам, з якого зісковзують цивілізаційні пальці України.