Виходить, що нинішній міський голова Феодосії Володимир Шайдеров прийняв шляхетну естафету у свого далекого попередника Семена Броневського. Щоправда, із затримкою аж у 195 років. Саме Броневському, розповіла «УМ» з посиланням на архівні дані начальник Феодосійського міськуправління культури Тамара Стеблюк, належить ідея відкрити перший у місті (і на території сучасної України — теж) музей старожитностей у старій турецькій мечеті. Музей проіснував під її дахом понад півстоліття, поки влада Таврійської губернії не передала мечеть місцевій лютеранській общині. Проте музейні експонати знайшли належний прихисток: улітку 1871 року їх перевезли на гору Митридат, у справжнє музейне приміщення, звідки відкривалась чудова панорама міста і моря. Його з «нуля» за проектом академіка Рязанова, звели у стилі античного храму — із величними колонами, портиками і мармуровими левами перед входом. Усі фінансові витрати одноосібно взяв на себе почесний громадянин Феодосії, знаменитий художник-мариніст Іван Айвазовський. Задля цього йому довелось продати кілька своїх картин на виставці у Петербурзі.
Подальша доля музею така: у 1925-му він переїжджає в будинок Айвазовського (нині тут — картинна галерея художника), у самому ж приміщенні, розбомбленому фашистами під час Другої світової війни, розміщуються різні установи, зокрема сейсмологічна станція.
Відновлений музей старожитностей на горі Митридат стане філією міського краєзнавчого музею. Нині розробляється необхідна проектно-кошторисна документація, відповідне рішення ухвалила міськрада. Як і в позаминулому столітті, влада сподівається на меценатів і спонсорів. Поки що вони перерахували на музейний рахунок понад 300 тисяч гривень. Щодо самих старожитностей, то, переконана Тамара Стеблюк, — це справа «наживна». Мовляв, на околицях древнього міста постійно проводяться археологічні розкопки, і більша частина знайдених історико-культурних цінностей передається місту.
Василь ДРАГОЛЮК.
Крим.
A ТИМ ЧАСОМ...
Служба безпеки України передала кримськотатарській громаді вірші репресованого у радянський період поета Хамди Гірай-бая. Як повідомляє УНІАН, нещодавно до Головного управління СБУ в Криму звернулися представники кримськотатарської громади з проханням з'ясувати долю поета Хамди Гірай-бая, збірник творів якого готується до друку. Цей видатний діяч кримськотатарської культури народився на початку ХХ столітті поблизу Феодосії, ще у дитинстві втратив батька, але наполегливо працював і вчився. У 20-х роках учителював, здобув визнання як поет-«народник». У 1923 році виїхав навчатися у Константинопольський університет до Туреччини. Після повернення на батьківщину в 1927 році був заарештований органами ГПУ за участь у контрреволюційній діяльності і засуджений до розстрілу. У державному архіві ГУ СБУ в Криму, окрім деяких біографічних відомостей про Хамди Гірай-бая, збереглися 5 віршів поета, серед яких є раніше невідомі. Саме цю унікальну знахідку співробітники ГУ СБУ урочисто передали представникам кримськотатарської громади півострова