«Путіну — від скорботного батька»

      Ця історія майже місяць розпочинала випуски новин у всьому світі. Олександра Литвиненка, колишнього офіцера ФСБ, що першим звинуватив верхівку російських спецслужб y корупції та тероризмі, отруїли в центрі столиці Сполученого Королівства, та ще й речовиною високої радіоактивності — плутонієм-210. За два тижні здоровий сильний чоловік, який майже двадцять років пропрацював у спецпідрозділах контррозвідки, став схожий на привида: схуд, облисів і зблід. Ще за тиждень Олександр Литвиненко помер у шпиталі, вказавши у передсмертній записці на того, кого вважав винним у своїй смерті: «Пане Путін, вам, можливо, вдасться змусити мене замовкнути, але ця тиша вам обійдеться дорогою ціною. Нехай Господь простить вас за те, що ви зробили — не лише зі мною, а й з моєю рідною Росією і її народом».

      21 грудня, напередодні київського візиту Володимира Путіна, в Україну приїхав і Вальтер Литвиненко, батько вбитого ефесбешника. Вальтер Олександрович представив дві книжки сина, які, припускає він, можливо, й стали приводом до замаху. Олександр Литвиненко написав їх вже у Великобританії, куди втік у 1998 році після того, як колишні «товариші по службі» почали його пресувати за «винесення сміття з ефесбешної «ізби». Перша книга — «ФСБ підриває Росію», написана у співавторстві з істориком Юрієм Фельштинським, вийшла в Нью-Йорку восени 2001 року. В ній автори обвинувачують ФСБ в організації терактів, зокрема вибухів житлових будинків восени 1999 року в Буйнакську, Москві й Волгодонську, які Путін використав для розпалення другої чеченської війни, звинувативши в них чеченців. 2002 року вийшла друга книга Литвиненка — «Луб'янське злочинне угруповання» — про корупцію, хабарництво, зв'язки КДБ-ФСБ зі злочинним світом, викрадення і вбивства на замовлення. Обидві книжки рясніють дуже знайомими іменами: Путін, Патрушев, Гризлов, Ястржембський, Жириновський та багато інших згадуються в кримінальному контексті. З yсіма цими людьми Литвиненко «перетинався», коли був провідним співробітником антитерористичних структур ФСБ. Його книжки заборонено до продажу в Росії, і 23 грудня 2003 року ФСБ просто на трасі конфіскувало цілий наклад «ФСБ підриває Росію», який везли до Москви з Риги.

      Найсильніше почуття Вальтера Литвиненка — гнів на систему, яка забрала в нього сина, і на Путіна особисто. «Мого сина вбили бандити з Луб'янки за вказівкою Путіна, — каже осиротілий батько. — Книги мого сина, за нормальної демократичної влади, мали б розглядатися в Думі». Вальтер Олександрович сподівається, що київські журналісти змусять Путіна публічно пояснити факти, наведені у книгах його покійного сина. По примірнику кожної з них, з підписом «Президенту Путіну від скорботнoго батька», передадуть і самому президенту РФ — через російське посольство в Україні.