Неймовірні пригоди

      Льолек та Болек із нашого радянського минулого є архетипами також для кількох поколінь поляків. Мультиплікаційні герої стали легендами. І, як усе невмируще, отримали нове життя — як художній фільм, як лейбл, що використовується навіть німецькими піратами з гей-журналів, як привід для судових війн навколо авторських прав.

Болек і Льолек як національне надбання

      Безпретензійні, здавалося б, десятихвилинні фільмики на межі художньої творчості та професійної кінематографії свого часу становили окрему галузь кіноіндустрії ПНР. У світі навіть заговорили про «польську школу анімації». В анімаційному кіно в часи його найбільшого розквіту працювали приблизно 10 тисяч осіб. З ними співрацювала ціла плеяда кращих діячів польської культури: літератори, художники, графіки, композитори, провідні оркестри та видатні актори.

      1947 рік вважають датою народження польського анімаційного кіно, хоча ще 1931 року Ян Ярош створив перший польський звуковий мультфільм. Також перед війною експериментували з анімацією Францишка і Стефан Темерсони, а батьком польської анімації можна вважати Владислава Старевича, який перші анімаційні спроби зробив ще 1912 року в Росії.

      1948 року Студію малюнкових фільмів, як вона тоді називалася, було перенесено до Бєльсько-Бялої. Пізніше у Варшаві виникає як її філіал Студія кіномініатюр, а ще пізніше — студія в Кракові, вже як філіал варшавської. Власне, саме у Варшаві 1961 року починають створювати перші в Польщі мультфільми. А вже за два роки роль лідера мультиплікації перехоплює студія в місті Бєльсько-Бяла. Саме там сталося чудо — було створено мультфільми, здатні конкурувати на світових ринках. Соціалістична Польща отримала свої перші експортні хіти.

Народжені бешкетувати і перемагати

      Брати-бешкетники Болек і Льолек дебютували на екрані 1963 року. Впродовж наступних 23 років було відзнято понад 150 десятихвилинних «мультиків», тематично об'єднаних у 10 серіалів. Найбільший — «Пригоди Болека і Льолека» — серіал iз 63 фільмів. Інші серії були менш об'ємними, але базувалися на певній провідній темі — подорожі світом, дитяче дозвілля, наприклад, «Болек і Льолек на шкільних канiкулах» (1965—1966), «Казки Болека і Льолека» (1970—1971), «Болек і Льолек серед шахтарів» (1980), «Олімпіада Болека і Льолека» (1983—1984), «Болек і Льолек в Європі» (1983—1986).

       Цікаво, що в прокаті окремих країн, наприклад Німеччини, Швеції, Румунії, Радянського Союзу, фільми демонструвалися зі зворотним вказуванням імен героїв — «Льолек і Болек». Причина такої інверсії — загадка. Фільми про двох польських хлопчаків демонструвалися навіть в Ірані після ісламської революції 1979 року, коли на американську та всю іншу європейську кінопродукцію було накладено прокляття. Вважають, що «мультики» про двох польських бешкетників переглянули загалом мільярд людей.

       Імена героїв було запозичено з «хітової» комедії 1936 року «Болек і Льолек», в якій один з найпопулярніших акторів польського до- та повоєнного кіно Адольф Димша виконував ролі двох неймовірно схожих головних героїв: робітника та шляхтича. Варто зазначити, що Болек є скороченням від чоловічого імені Болеслав, а Льолек — від імені Кароль.

      Директор студії у Бєльсько Владислав Нехребецький «списав» головні риси й характери Болека та Льолека з двох своїх синів. У перші роки сценаристом та режисером більшості цих мультфільмів був Альфред Ледвіг, який працював у Польщі до 1971 року. А художником-мультиплікатором — Лешек Лорек. Саме Ледвіг і Лорек «одягли» своїх «діток»: вищого, худенького Болека — в червоні шорти та жовту теніску, а нижчого і більш округлого Льолека — у фіолетові штанці на шлейках та білу футболку.

Болек і Льолек та боротьба з комунізмом

      Мало хто знає, що за лаштунками міжнародної кар'єри Льолека і Болека розігрувалася драма дорослих — Альфреда Ледвіга та його родини. На початку 50-х років Альфред Ледвіг увійшов до складу творчого колективу студії. Саме він був автором ідеї та художнім розробником персонажів, а пізнішим режисером та сценаристом серіалу — Владислав Нехребецький.

      1971 року Ледвіг почав співпрацювати з опозиційною до комуністичної влади підпільною організацією «Національна конфедерація». Він розробив для її листівок малюнок старого польського герба — орла з короною, за що й був невдовзі засуджений до року увязнення. Родина Ледвіга перебувала під постійним наглядом служби безпеки. Після звільнення художник із тавром «політичного в'язня» не мав шансів повернутися до роботи в Студії мультфільмів, тому, з огляду на брак перспектив, вирішив емігрувати: як етнічний німець, природно, — до Німеччини.

      Родина Ледвігів роками чекала на дозвіл комуністичної влади видати їм закордонні паспорти. Умовою видачі було зречення Альфредом Ледвігом авторських прав на «Болека і Льолека». Врешті, митець погодився...

Болек і Льолек у суді

       Можна уявити, які велетенські прибутки мали б автори «Ну, постривай!» чи «Болека і Льолека», якби вони жили і творили в країнах із вільноринковою економікою! Адже ще за часів соціалізму права на прокат фільмів про Льолека та Болека були продані до 88 країн світу! Після падіння комунізму індустрія навколо популярних мультперсонажів розрослася ще більше. Права на прокат продають до чергових країн і перепродають до старих, але вже для випуску мультсеріалу на відеокасетах, DVD-носіях та для показу на ТБ.

      Польща — окрема історія. В країні триває «болеко-льолекоманія»: виходять дитячі книжечки про чергові пригоди героїв, альбоми-розмальовки, дитячі курси вивчення іноземних мов через опис пригод цих симпатичних героїв, комп'ютерні ігри, географічні атласи, навіть набори шкільних меблів. Цьогоріч польський діджей Immortal мав великий успіх із танцювальним хітом «Болек і Льолек».

       Зрозуміло, що в гру входять дуже великі гроші, тому питання про «батьківство» Болека і Льолека — найгучніша в історії польської кінематографії судова тяганина стосовно авторських прав між Альфредом Ледвігом та спадкоємцями вже померлого Владислава Нехребецького, яка триває вже понад 30 років. На момент «народження» Болека і Льолека ніхто не міг передбачити неймовірний успіх цих персонажів, тому «батьківство» не було закріплене юридичною угодою. Коли ж надійшло усвідомлення необхідності чіткого розподілу авторських прав (і відповідно — гонорарів), то встановити істину вже було важко.

       1987 року воєводський (обласний) суд у Бєльсько-Бялій після 20 років процесу постановив, що авторами художнього візерунка Болека і Льолека є Альфред Ледвіг, Лешек Лорек і Владислав Нехребецький. Мовляв, авторами прототипу, тобто так званого статичного проекту, є Ледвіг і Лорек, а автором анімації персонажів — Нехребецький. Проте існують окремі права для творців прототипу і окремі — для автора анімації. Суд не визначив процентні квоти розподілу надходжень від різного «сорту» авторських прав. Відтак син Владислава Нехребецького  Роман подав апеляцію на вирок, оскільки, на його думку, батько був також автором прототипу Болека і Льолека. Альфред Ледвіг наполягав на своєму виключному, разом із Лореком, авторстві. Пізніше Ледвіг вимагав для себе 95 відсотків надходжень від авторських прав, а його опоненти відстоювали рівний розподіл між трьома «батьками» мультгероїв. 27 грудня 2000 року суд постановив узагалі виключити Владислава Нехребецького з числа претендентів, залишивши авторство за Альфредом Ледвігом та вже померлим на той час Лешеком Лореком. Спадкоємці Нехребецького з таким вердиктом не погодилися.

       Після чергових років судової тяганини справа потрапила на розгляд до Верховного суду, який 17 червня 2004 року прийняв рішення поділити авторські права «по-братськи»: кожен — Альфред Ледвіг, Лешек Лорек і Владислав Нехребецький — є на третину авторами Льолека та Болека. З названої трійці на той час серед живих залишався лише Ледвіг, який продовжував вимагати для себе 95 відсотків прав.

      24 жовтня минулого року районний суд міста Бєльсько-Бяла відновив розгляд справи. Цього разу спадкоємці Нехребецького і Лорека разом виступили проти Альфреда Ледвіга. Вердикт було оголошено в лютому-2006. Суд таки постановив створити у примусовому порядку наглядову раду над майновими правами авторів Болека і Льолека. Конфлікт у черговий раз владнано. Але чи остаточно?..

       На жаль, неприємна історія навколо авторських прав на Болека і Льолека не є винятком. Роками точиться судова справа за авторські права на іншого популярного мультгероя, який народився у студії в Бєльсько-Бялій і вийшов у світ у 65 серіях, — песика Рексьо (на наші екрани він потрапив як Рекс). Вигадав цього мультсобаку аніматор Лехослав Маршалек, але після його смерті з'явилося кілька претендентів на спадкоємництво, які ніколи не мали жодного відношення до Рекса.

Болек і Льолек — на широкому екрані

      Після смерті Владислава Нехребецького справу продовжує його син Роман, котрий успадкував авторські права і тепер видає дитячі книжки з серії пригод Болека і Льолека і навіть вигадав нових двох героїв — кузинів Болека і Льолека — Толека і Олека (від чоловічих імен Анатоль та Олександр).

      Болек і Льолек таки повернуться на екран, але вже в повнометражному художньому фільмі. Сценарій стрічки був готовий ще минулого року, він базується на сюжеті мультика 1977 року «Велика подорож Болека і Льолека» — про кругосвiтню мандрівку маленьких лобуряк. Аби здобути більшу прихильність сучасної дітлашні, Болека і Льолека спорядять комп'ютерами, стільниковими телефонами та екранами, які втягують героїв у віртуальну дійсність. Наразі тривають пошуки хлопчиків віком сім-вісім років, котрі якнайповніше відродять на великому екрані персонажів найпопулярнішого телесеріалу Польської Народної Республіки.

      Після судового розблокування здійснюватимуться зйомки також чергових серій мультепопеї. «Болека і Лолека буде значно осучаснено. Вони будуть схожi на сучасних дітей», — пообіцяв теперішній директор бєльської Студії мультфільмів Здзіслав Кудля.

Болек і Льолек у гостях у гомосексуалістів

      Популярні кіногерої неодмінно породжують цілий пласт «народної творчості»: від анекдотів до фразеологізмів. Не стали винятком і Болек та Льолек. Поляки залюбки вживають вирази на зразок «Ну ти і Болек», «Ти що, за Болека мене вважаєш?» чи «Не роби з мене Болека». На жаль, тут ім'я Болек має негативне забарвлення, оскільки є синонімом слова «дурень» чи «бовдур».

      Але, які б непристойні анекдоти про Болека та Льолека не ходили країною, поляки об'єдналися як один на захист своїх улюблених героїв. Бо атака на них була здійснена з-за кордону: у травні цього року зображення Болека і Льолека були розміщені на обкладинці берлінського часопису для геїв та лесбійок Siegessaeule. Роман Нехребецький як один із власників авторських прав на зображення симпатичних малюків склав судовий позов на головного редактора німецького часопису та автора малюнків, які проігнорували закон про авторські права і не потурбували себе тим, щоб отримати відповідний дозвіл.

      Зображення мультхлопчиків також використала німецька туристична агенція «Андерс Райзен», яка організовувала поїздки до Варшави на імпрезу для геїв, що відбувалася в середині червня. Власники авторських прав також звернулися до генерального прокурора Польщі з вимогою накласти заборону на в'їзд до країни туристичних автобусів, на яких міститься геївська символіка з використанням зображень Болека і Льолека.