На парламент можна натиснути якщо не натовпом, то судом. (Фото Укрінформ.)
«Зараз підстав для дострокових виборів парламенту немає, але вони можуть виникнути» — так вважає секретаріат Президента. «Антикризова» коаліція робить висновок, що створення цих підстав — завдання номер один для Віктора Балоги і його команди, відтак «донецькі» стають у бойову стійку, аби дати відсіч Банковій. Олії у вогонь додає протистояння президентської і прем'єрської сторін у питанні Держбюджету. Дійшло до того, що вчора Бюджетний комітет ВР ухвалив затверджувати бюджет (ніби це звичайний кошторис) постановою парламенту — аби обійти можливе друге вето Президента. Але це вже не менше як антиконституційний переворот.
А тут ще й харизматик Юрій Луценко зі своєю «самообороною» (а насправді — вочевидь «атакою») виходить на люди й оголошує про наміри брати парламент облогою чи приступом, і все це — з метою дострокових виборів. «Антикризовики», котрі сподівалися на п'ять, а то й десять років безперервного й безтурботного правління, трохи занепокоїлися: мабуть, ці «помаранчеві»переводять свій «розпусний» сценарій в активну фазу. Тож «Регіони» вже дають адекватну відповідь.
Минулого тижня дві сюжетні лінії — президентське вето на держбюджет та ідеї про дострокові вибори парламенту — пов'язала воєдино лідерка фракції «Регіонів» Раїса Богатирьова. А позавчора «регіонали» підіслали на трибуну ВР ще одного свого спікера, який проголосив «програмне» ставлення «синіх» до даної проблеми.
«Головна тема, якою живуть кризові менеджери секретаріату Президента, — це розпуск парламенту і проведення дострокових виборів. Але вони повинні чітко розуміти, що той, хто розпочне авантюрну гру щодо розпуску парламенту, підштовхне країну і до дострокових виборів Президента», — заявив член ПР Михайло Чечетов, колишній глава Фонду держмайна, який за безцінь продавав «Криворіжсталь» Ахметову й Пінчуку. «Партія регіонів виступає категорично проти проведення дострокових виборів і парламенту, і Президента. І не тому що вона боїться програти ці вибори. Навпаки, вона дуже впевнено їх виграє. Але в той же час ми чудово розуміємо, що дострокові вибори в наступному році — це крок назад і в економічному, і в соціальному сенсі», — заявив Чечетов. «Треба іноді читати класиків, панове! Хто посіє вітер — той пожне бурю. Вгадайте з двох разів, хто в цьому разі буде Президентом?!» — риторично запитував спікер «Регіонів», вочевидь маючи на увазі свого патрона Віктора Януковича.
Звісно, дискусію можна було б продовжити і поговорити хоча б про те, чи погодиться сам Янукович на посаду Президента з урізаними повноваженнями? Чи для цього «донецькі» таки пристануть на скасування конституційної реформи? Чи Прем'єром у такому разі воліє стати Рінат Ахметов особисто, а Януковича відрядять на Банкову?
Але це вже спроби підійти до конкретики, якої сьогодні в цьому питанні дуже мало. Є зондування грунту і є упереджувальна реакція на це зондування. Причому «Регоінали» наразі не ув'язуються в безпосередню сутичку, а переводять стрілки на нехороше оточення Віктора Ющенка. Президент, бачте, більш конструктивний, ніж його канцелярія, і фракція «Регіонів» «не схильна ототожнювати вищих керівників секретаріату Президента та самого Президента України».
Нагадаємо, за оновленою Конституцією глава держави може розпустити Верховну Раду у трьох випадках: якщо протягом місяця у ній не створено коаліцію; якщо протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано персональний склад уряду; якщо протягом 30 днів однієї сесії пленарні засідання ВР не можуть розпочатися. Дві позиції з вище перелічених мали місце влітку, вони були пов'язані з «коаліціадами» та призначенням Прем'єра. Віктор Ющенко тоді довго вагався і в останню ніч таки відмовився від ідеї перевиборів «неправильного» парламенту (якщо пам'ятаєте, тоді цю тему найактивніше педалювала Юлія Тимошенко). Президент погодився на співпрацю з «антикризовою» (в перспективі — «широкою») коаліцією, погодився внести на Прем'єра Януковича й «підстрахував» усю цю схему Універсалом національної єдності. Що з того вийшло — всім добре відомо. Про зневажений Універсал уже мало хто згадує, а загальний політичний ландшафт більше нагадує картину після програного бою, а не перед вирішальною сутичкою. «Антикризова» коаліція має у Верховній Раді стійку більшість, тож пленарні засідання розпочинатимуться за розкладом. А що «більшовики» не можуть без допомоги зовні долати президентські вето, то з розпуском ВР це ніяк не пов'язано. У Конституції нічого не написано про незатверджений бюджет як підставу для перевиборів парламенту. Подумаєш, почне країна новий рік за лекалами старого бюджету — таке ми вже проходили.
За великим рахунком, ініціатори «розпусного» сценарію основну надію покладають на весняне загострення соціально-економічної кризи та гнів народних мас. Але, ясна річ, навіть за таких умов «антикризовиків» сковирне не Майдан (другого Майдану як рушія зміни влади чекати не доводиться, принаймні в найближчі роки). Надія — на те, що відомий своєю «принциповістю» й «непідкупністю» Олександр Мороз зрозуміє невигідність продовження співпраці з «Регіонами» і виведе Соцпартію з «антикризової» коаліції.
Але, якщо так, напрошуються питання: навіщо це Морозу, якщо в новій — «неопомаранчевій» коаліції йому в будь-якому разі не запропонують нічого кращого, аніж посада Голови ВР? А то й спікерства не запропонують (читай колишні звинувачення на адресу «Іуди»). А по-друге, навіть якщо Соцпартія сподвигнеться на нову зміну диспозиції, це означатиме не дострокові вибори, а лише формування нового уряду. Ну хіба що «помаранчеві» й Мороз затягнуть цю справу більш як на два місяці (а вони це вміють).
Спокійний Ющенко апелює до суду, а неспокійна Тимошенко вже дає відмашку. Песимісти бачать нинішні розклади саме так, і вони, на жаль, більше скидаються на реалістів, аніж батьки оптимістичної ідеї дострокових виборів. Утім зерна сумніву кинуто. І сам Президент Віктор Ющенко не виключає можливість проведення позачергових парламентських виборів. Про це він заявив днями в інтерв'ю «Российской газете». Хоча, як і Віктор Балога, глава держави «не бачить умов» для розпуску ВР на даному етапі. «Розпуск парламенту може бути пов'язаний винятково з дотриманням норм Конституції», — каже Президент.
А трактування норм Конституції Віктор Ющенко покладає на суд (певно, Конституційний). «Суд повинен ухвалити низку доповнень до нині наявних документів. Він повинен сказати, чи дієздатний уряд, в якому не діють міністри, призначені за президентською квотою. Чи дієздатний парламент, якщо він не приймає бюджет і не враховує поправки Президента», — каже глава держави.
Інша річ, що, на жаль, доповнення до законів ухвалює не Конституційний Суд, а Верховна Рада, в якій більшість мають «Регіони». І підстави для розпуску в Конституції виписані чітко й скромно. Хоч як би цього хотілося, а не можна розпустити Верховну Раду через те, що депутати з правлячої більшості відставили міністра з президентської квоти і не пускають його на засідання уряду. А от скасувати конституційну реформу КС, в принципі, міг би. Але це був би вже інший, ще більш глобальний і менш прогнозований сценарій.
А поки що Віктор Ющенко закликає до протилежного. «Я втомився від передвиборних розмов. Два з половиною роки Україна живе в перманентній виборчій кампанії. Пролонгація цього періоду веде Україну до стагнації. Країна повинна жити в спокої за принципами права», — каже Президент в інтерв'ю «Российской газете».
...«Шифрується»? Можливо, саме так подумала Юлія Тимошенко. І вже дала обласним організаціям партій — учасниць БЮТ завдання активізувати підготовку до дострокових виборів. Про це інформує сайт «Остров» із посиланням на народного депутата, голову донецького осередку ВО «Батьківщина» Володимира Скубенка, який брав участь у всеукраїнській селекторній нараді БЮТ у понеділок.
Тож «Регіони» таки мають підстави непокоїтися. І протидіяти. На випадок, якщо дострокові вибори — чи лише парламенту, чи і парламенту, і Президента — таки відбудуться, «донецькі» вже готують «страховку». Депутати з ПР пропонують скасувати постанову Верховної Ради від 8 грудня 2004 року про призначення членів Центральної виборчої комісії і вже зареєстрували відповідний контрдокумент у секретаріаті ВР.
Ініціатори цього проекту (Вернидубов, Хара і Воропаєв) у пояснювальній записці нагадують, що тоді (у розпал Помаранчевої революції) парламент ухвалив постанови про відставку членів Центрвиборчкому — включно з його головою Сергієм Ківаловим — і призначення нового складу ЦВК. «Єдиною підставою для дострокового припинення повноважень усіх членів ЦВК стало висловлення Верховною Радою недовіри Центральній виборчій комісії. Однак така підстава (...) законодавством України не передбачена», — зазначено в пояснювальній записці. «Регіонали» вважають, що оскільки повноваження членів ЦВК 8 грудня 2004 року були припинені незаконно, то безпідставним було і призначення нового складу ЦВК.
Звідси — висновки. Або у ЦВК повернеться «Підрахуй»-Ківалов (нині — нардеп від ПР) разом зі своєю командою, на яку ліг основний тягар звинувачень у фальсифікації другого туру виборів. Або «Регіони» хочуть визнати нелегітимним третій тур виборів-2004. Або вони готують ще один запобіжник проти скасування політреформи (таку думку висловлює нардеп від Блоку Тимошенко, політолог Володимир Полохало). Поєднання різних «або» не виключається.
Деякі юристи роблять висновок: Ківалов гряде, і, при бажанні, «Регіони» знову можуть зробити Центрвиборчком «своїм». Утім, не все так просто, і не лише через те, що сам «Підрахуй» нібито не має бажання міняти депутатське крісло на ЦВК. Принаймні «непростота» вимальовується з коментаря Руслана Князевича, нині — народного депутата із фракції «Наша Україна», а два роки тому — «помаранчевого» члена Центральної виборчої комісії.
«Насправді ця постанова подається вже не вперше — міняються тільки її автори, а зміст залишається тим самим, — каже Князевич в інтерв'ю «УМ» (справді, раніше аналогічний документ вносив колишній член ЦВК Бондик. — Ред.). — Але, відповідно до Конституції, є певний порядок призначення і звільнення членів ЦВК — вони звільняються і призначаються на посаду винятково за поданням Президента у Верховну Раду. Оскільки такого подання немає, парламент не повноважний приймати будь-яке рішення з цього приводу. А скасовувати заднім числом постанови про призначення членів ЦВК — це взагалі не має жодного сенсу».
«Ми можемо стати чимось на кшталт Сектору Газа»
Віктор Небоженко — про реальність реалізації сценарію з достроковими виборами Верховної Ради:
— Якби питання про дострокові вибори було вирішене протягом місяця, то, безперечно, найвигіднішим такий розвиток подій став би для Партії регіонів і Блоку Тимошенко, адже ці політичні сили так і залишаються беззаперечними лідерами симпатій виборців. Але насправді ця процедура потребує значно більше часу, а до весни політичні погляди можуть змінитися у всіх без винятку партій і блоків. Тому, на мою думку, через Верховну Раду провести сценарій дострокових виборів навряд чи можливо.
А інакше, крім як шляхом домовленостей у парламенті (якщо, скажімо, такий сценарій спробує реалізувати секретаріат Президента за допомогою союзницьких політичних сил), — неможливо взагалі. Більшість у ВР дуже міцна — людям просто добре, вони отримують насолоду й розпадатися не збираються.
Тому єдиний справді реальний варіант, за якого можливий розпуск парламенту і проведення дострокових виборів, — це домовленість усіх політичних сил. Якщо, скажімо, розпал пристрастей, спричинених конституційною реформою і викликаними в її результаті суперечностями, досягне апогею. У такому разі ми можемо стати чимось на зразок Сектору Газа. Тоді, аби охолодити обстановку й не доводити ситуацію до абсурду, політичні сили можуть зібратися за «круглим столом» — можливо, «примусового характеру», за участi міжнародних посередників, і там досягти згоди щодо розпуску парламенту й оголошення дострокових виборів.
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
