БіоМАСОВЕ порушення

      Трагічна історія двох породіль Світлани Пузікової та Олени Захарової, яким у пологовому будинку №6 Харкова не віддали народжених ними дітей, мусується вже четвертий рік. Власне, як і повідомлення про те, що в місті за досить короткий проміжок часу аналогічним чином безслідно зникло близько трьох сотень немовлят. Безперспективний пошук власної дитини Світланою Пузіковою навіть став сюжетом фільму, який зняли німецькі журналісти. Жінка розповіла, що, за інформацією лікарів, її дитину поховали на кладовищі так званих біовідходів. Але проведена на її вимогу ексгумація цей факт не підтвердила. Натомість нібито відкрилася інша, не менш страшна правда. У могилі, за її даними, знаходилися останки тридцяти зародків і окремі частини крихітних дитячих тілець. Побачене дозволило їй припустити, що лікарі відбирають у породіль немовлят для перепродажу їхніх органів.

      Фільм викликав настільки гучний резонанс, що вже невдовзі до Харкова з перевіркою прибула група парламентарів  ПАРЄ на чолі  з Рут-Габи Вермо-Монгольд. Остання повідомила журналістам, що багато негативних фактів, про які йшлося у фільмі, не знайшли підтвердження. У тому числі й страшна історія про три сотні немовлят.  «Але випадки зникнення новонароджених  в Україні таки є», — зробила висновок  вона, пообіцявши остаточні підсумки розслідування оголосити після ретельнішого аналізу добутих фактів.

      Натомість українські фахівці вважають цю історію надуманою і для доказу наводять той факт, що Світлана Пузікова категорично відмовилася здати кров на аналіз ДНК  для проведення ідентифікації тіла її дитини. Участь у цьому скандалі Олени Захарової для слідчих обласної  прокуратури, які вели «справу немовлят», лишилася незрозумілою. Адже не показувати дружині дитину, яка народилася мертвою, попросив її чоловік, підтвердивши своє прохання письмовою згодою...

      Сьогодні трагічна історія зникнення харківських немовлят знову набирає обертів. За повідомленням «Кореспондента», британська телерадіокомпанія Бі-Бі-Сі має у своєму розпорядженні відеоматеріали, які дозволяють припустити, що в Україні вбивали здорових немовлят з метою продажу стовбурових клітин. За інформацією сайту, на відеозаписі видно, що в деяких мертвих дітей виступає мозок або інші органи, а в деяких випадках відсутні частини тiла. Оскільки розчленування тіл не є стандартною практикою проведення розтинів після смерті, Бі-Бі-Сі припускає, що немовлята стали «донорами» стовбурних клітин — матеріалу, який згодом продавали за шалені гроші. Але чи повернуться наші правоохоронці до розгляду «ембріонної» справи з огляду на ці матеріали, наразі невідомо. Власне, аналогічне розслідування чотирирічної давнини закінчилося нічим...

      Відомий нейрохірург, доктор медичних наук, професор Микола Поліщук нагадав «УМ», що «ембріональний» скандал, який вибухнув у Харкові в квітні 2005 року, ненадовго привернув увагу громадськості до цієї проблеми. Тоді митники затримали в потязі «Харків—Москва» громадянина Росії, який намагався провезти ембріональні тканини у звичайному термосі — під виглядом чаю чи компоту. Харківський інститут проблем кріобіології та кріомедицини, якому доручили дослідити вміст схованих у термосі ампул, визнав, що росіянин брав матеріал у них. Але, за свідченнями учених, цей препарат містив не клітини людських ембріонів, а готувався на основі щурячих зародків. «Я все ж таки думаю, що то були людські ембріони, — каже сьогодні Микола Поліщук. — На жаль, законодавство в нашій країні порушується на кожному кроці, а стовбурові клітини нерідко продають за кордон».

      За словами професора-нейрохірурга, стовбурові клітини ціняться настільки високо й коштують так дорого, тому що вони можуть «народити» будь-який вид клітин людського організму: нервові та м'язові, ниркові та печінкові — словом, ті, яких потребує пацієнт. Потрапляючи в кров пацієнта, стовбурові клітини оновлюють «хворі й старі», а також заміщають втрачені й мертві клітини в усіх органах і тканинах. І хоч використання стовбурових клітин та ембріональної тканини у клінічних умовах (як і продаж з комерційною метою) в Україні заборонено, на закон мало хто зважає. Тому всяке може бути...