Замість снігу на українських вулицях — туман.
Цьогорічний листопад і справді нетрадиційний — ні тобі снігу, ні морозцю, як, скажімо, минулого року. Температура подекуди сягає 15 градусів тепла, і про можливі хуртовини думати зовсім не хочеться. А на календарі натомість — «офіційна» зима. За вікном же — доволі комфортна осінь. Більше того, за словами начальника відділу прогнозів Гідрометцентру Людмили Савченко, теперішня теплінь протримається до 5—10 грудня.
«Якщо в попередні роки зима приходила вчасно, то цього року вона затримується, — каже співробітник Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Маргарита Барабаш. — Зима ще не настала, і таке довге передзим'я віщує, що вона буде теплою». Прийдешня зима буде «позитивною аномалією»: це не означає, що морозів не буде взагалі, але «плюсова» температура перевищуватиме норму. Весна настане, кажуть науковці, у березні, але буде прохолодною і затяжною й навіть може «відсунути» настання літа.
На француза Боплана, який у XVII сторіччі мандрував Україною, чи не найбільше враження справили українські морози. Від них розніженого європейця не рятували навіть кілька соболиних шуб. Старші люди пам'ятають, як ще у повоєнний час кучугури снігу сягали стріх. Такої справжньої зими молодше покоління практично не бачило. Маргарита Барабаш каже, що ймовірність настання по-справжньому холодної зими, з середньомісячними температурами — 9—10 градусів Цельсія, складає зараз усього два відсотки, тобто раз на п'ятдесят років.
Причину цього зараз вивчають навіть діти в школі — це глобальне потепління. Перші його ознаки, розповідає пані Барабаш, з'явилися ще у XIX столітті. З того часу процес то прискорювався, то сповільнювався, поступово охоплюючи всі сезони року. Ще 30 років тому українські гідрометеорологи передбачили, що приблизно з 2000 року потепління значно активізується, і не помилилися. «В Україні потепління відбувається темпами швидшими від світових, оскільки глобальні кліматичні особливості накладаються на місцеві, — розповідає Маргарита Барабаш, — тому для нас це насущне питання. Поки що це нам на користь, адже взимку економиться електроенергія. До того ж за теперішньої безгосподарності лише потепління і підвищена вологість дозволяють збирати такі врожаї, які ми маємо зараз».
Глобальне потепління — процес незворотний, і в середньостроковій перспективі все частіше даватиме про себе знати, зокрема, і стихійними лихами. До 2030 року їхня частота зросте на один—два випадки, а після — ніхто ще не готовий прогнозувати.
Російські метеорологи обіцяють найтеплішу зиму за останні 150 років. Як повідомив глава російського Гідрометцентру Роман Вільфанд, зимова температура щороку зростає на 0,9—1,3 градуса на рік. За його словами, ця зима буде не просто теплішою за попередню — температура повітря на 3—4 градуси перевищить норму. Втім не всі погоджуються з такими прогнозами. Вчені Пулковської обсерваторії Російської академії наук попереджають, що в найближчі роки на Землі почнеться зниження температури, що завершиться глобальним похолоданням. «Ми дійшли висновку, що в 2012—2015 роках почнеться повільне зниження температури, а в 2055—2060 роках настане глобальне похолодання, що триватиме приблизно 60 років. Після цього настане новий цикл потепління», — сказав завідувач сектору космічних досліджень обсерваторії Хабібулло Абдусаматов, повідомляє «Кореспондент».
Тим часом колишній економіст Всесвітнього банку Ніколас Штерн стверджує, що глобальне потепління призведе до краху світової економіки, зокрема втрати 20 відсотків загальносвітового доходу. Штерн прогнозує, що внаслідок посух і повеней до 200 мільйонів осіб можуть стати біженцями. Підвищення температури в глобальних масштабах збільшить також у найближчі 200 років небезпеку лісових пожеж. Втім, за словами економіста, незважаючи на поважний список катастрофічних прогнозів, його оптимізм грунтується на тому, що в людства досить знань і часу для дій. Однак ці дії повинні бути міжнародними, інтенсивними та терміновими.
Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>
Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>
У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>
Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>
Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>
