ЗВЕРНЕННЯ

Шановний Вікторе Андрійовичу!

        17 листопада Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України ( щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів)», проект якого ви 19 жовтня внесли до парламенту як один із елементів так званого «СОТівського пакету». У пояснювальній записці мета і основні положення Закону вами були визначені максимально просто і зрозуміло: законопроект, розроблений з метою гармонізації українського законодавства до вимог і норм СОТ, передбачає значне зменшення плати за ліцензії на виробництво та торгівлю спиртом, алкогольними та тютюновими виробами до 780 гривень із одночасним збільшенням обсягів акцизного збору на цю продукцію.

      Саме за цю версію Закону народні депутати України і проголосували 2 листопада. Але буквально за один день перед повторним голосуванням законопроект кардинально змінив своє ідеологічне спрямування. Зокрема був збільшений розмір плати за ліцензію на оптову торгівлю алкогольними та тютюновими виробами з 780 гривень до 500 тисяч гривень і було запроваджено нову ліцензію для виробників (500 тисяч гривень), які здійснюють постачання своєї продукції оптовій чи роздрібній торгівлі. Однак народні депутати практично не встигли ознайомитись із «нічними інноваціями» і, не підозрюючи про таку кардинальну ідеологічну зміну спрямованості законопроекту, 377 голосами «за» прийняли цей закон у цілому.

           Вікторе Андрійовичу, ми вважаємо, що прийняття такої редакції Закону спотворює та профанує ту ідею, яка закладалась в основу вашої версії законопроекту стосовно дотримання Україною норм та процедур СОТ, водночас введення в дію цього Закону з 1 січня 2007 року є грубим порушенням положень ст. 27 Бюджетного Кодексу України, адже закони, які впливають на формування доходної частини бюджету і які не прийняті до 15 серпня поточного року, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим , тобто у нашому випадку — з 1 січня 2008 року.

          Але найголовніше те, що прийняття цього Закону є руйнівною акцією стосовно того середнього українського бізнесу, який сьогодні легально працює на ринку алкогольної та тютюнової продукції, і, в першу чергу, це вдарить по виноробних підприємствах України. Адже:

      — на тлі прогнозованого зменшення вартості ліцензії на імпорт алкогольних виробів із 500 тисяч гривень до 780 гривень і збільшення  вартості ліцензій на виробництво і оптовий продаж алкогольної продукції наші виробники стануть практично неконкурентоспроможними перед фактично демпінговою продукцією іноземних виноробів;

      — додаткове збільшення вартості ліцензій для виробників автоматично призведе до відповідного зменшення їхніх витрат на вирощування винограду, що на тлі постійного зниження площ виноградників може призвести до повного краху цієї галузі в Україні;

      — збільшення вартості ліцензії для оптової торгівлі фактично призведе до їхнього практичного зникнення, в першу чергу, в невеликих містах, що відповідно буде причиною збільшення рівня продаж нелегальної або фальсифікованої продукції, ліквідації або перепрофілювання оптових підприємств, повної монополізації цього ринку великими національними чи міжнародними торговельними мережами;

      — прогнозоване скорочення виробництва або навіть ліквідація виноробних підприємств призведе як до скорочення кількості робочих місць, так і до зменшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

      Тому, виходячи із викладеного вище, ми вважаємо, що у вас є і моральне, і юридичне право не підписувати цей закон, накласти на нього вето і повернути його до парламенту на доопрацювання, про що ми вас від імені всіх виноробів України і закликаємо.

Микола БЯЛИК,

голова правління ВАТ «Радсад», Герой України.

Петро ЛІВІК,

президент ВАТ «Зелений сад».

Вадим ФІЛІПОВИЧ,

генеральний директор «Миколаївсадвинпром»,

Іван КАЛИНИЧ,

генеральний директор ВАТ АПГ «Закарпатський сад».

(і ще понад сорок підприємств з більшості регіонів України).