Зачистка місцини на схилах Мекензієвих гір від вибухонебезпечних предметів фахівцями «Укроборонсервісу» провадилася цілеспрямовано. Піротехніки знали, де прочісувати землю, — за історичними документами, під час оборони Севастополя у 1941—1942 роках саме там пролягав рубіж легендарної артилерійської батареї старшого лейтенанта Івана П'янзіна. Саме на німого свідка тих кровопролитних боїв 65-річної давнини і натрапили за допомогою міношукача професійні піротехнiки.
Як розповіли «УМ» у севастопольському Головному управлінні МНС України, досі не вдалося повністю класифікувати знайдену німецьку авіабомбу. Фахівці дістались лише до її хвостового оперення, а основна частина бомби приблизно на два метри ввійшла у скельну породу. Тому акуратно і вкрай повільно підбиратися до смертельної знахідки їм доводиться тільки за допомогою екскаватора. За даними німецьких спеціалістів (вони оперативно відповіли на запит українських колег), довжина бомби може становити 1,6—2,9 метра, а вага — від однiєї до 2,5 тонни. Єдиний у цьому випадку плюс — бомба, на відміну, скажімо, від донних мін, не обладнана якоюсь хитрою пасткою. Інакше про застосування землерийних механізмів й мови не могло бути.
Виявляється, нічого подібного за останні 15 років у нашій флотській столиці ще не знаходили (нагадаємо, донна морська міна, яку знешкодили у 2004 році, сягала понад 900 кг). Підрив «залізяки» такої руйнівної потужності на місці абсолютно не можливий, адже за якихось триста метрів розташована автомобільна заправка, ще ближче — залізнична гілка і дачний масив. Тому однозначно авіабомбу доведеться спершу «виколупувати», а потім перевозити і знищувати на полігоні поблизу села Хмельницьке, що неподалік Балаклави. Вірогідно, на цей час буде повністю призупинено залізничне сполучення до Севастополя і евакуйовано населення із найближчих помешкань. Скільки піротехнікам знадобиться часу на знешкодження «іржавої смерті», ніхто не може сказати достеменно. Район розмінування в радіусі 400 метрів очеплений правоохоронцями.