Банкірський «полонез»

16.11.2006

      Банківська система в Україні одна з перших переживає процес інтеграції у світову економіку шляхом розширення присутності в ній іноземного капіталу. Однак вітчизняні банкіри не втомлюються наголошувати, що ціною за приплив порівняно дешевих фінансових ресурсів буде така конкуренція на ринку фінансових послуг, якої багато українських банків не витримають. Голова ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін, говорячи в ефірі радіо «Ера-FM» про загрозу приходу філій іноземних банків на український ринок, прямо заявив, що «в нас високі ризики, в нас є місце для спекуляцій, тому що у нас одна норма прибутку, а в Європі трошки нижча норма прибутку».

      Правду кажучи, як звичайний споживач банківських послуг не розумію, чому я маю перейматися зменшенням прибутків українських банків. Мене більше турбує дорожнеча кредитів. Дорожнеча, яка багатьом iз нас унеможливлює взяти довгостроковий кредит на житло, розпочати власний бізнес чи модернізувати вже існуючий. Тож залишається плекати надію на відкриття національної банківської системи для закордонного капіталу, бо, схоже, лише це може знизити рівень відсоткових ставок за кредитами у ситуації незадоволеного попиту на фінансові ресурси з боку вітчизняної економіки.

      А щодо підвищення організаційної ефективності і запровадження найсучасніших банківських послуг, то хто ж проти цього? Можна розраховувати також на прискорений розвиток вітчизняних фінансових ринків.

      До того ж зростання іноземного капіталу в банківській системі нашої країни сприятиме залученню іноземних інвестицій, яких досі так бракує українській економіці. Нагадаємо, що нині на душу населення в Україні припадає не більше 180 дол. США, тоді як у Польщі — 1200, в Естонії — 2600, а в Чехії — понад 3000 доларів.

      Банки з іноземним капіталом мають кращу структуру активів, а також вищу якість наданих кредитів, ніж банки України в цілому. Тобто в них більша частина високоліквідних активів у загальних активах і менша частина сумнівних і безнадійних кредитів у загальному обсязі кредитних операцій. Для прикладу візьмемо два банки з польським капіталом, які мають амбітні наміри протягом двох років стати одними з найбільших банків в Україні.

      ВАТ «Кредобанк» — банк iз найбільшою польською інвестицією та інвестицією ЄБРР у банківську установу України. На сьогодні у структурі акціонерного капіталу ВАТ «Кредобанк» західні інвестиції складають 98,22%, а український капітал — 1,78%. Зокрема, PKO Bank Polskі S.A.(Варшава) — 69,36% і ЄБРР — 28,86%.

      Головний акціонер — PKO BP S.A. — найбільший польський банк за величиною активів. Він є лідером на польському ринку банківських послуг фізичним особам, займає 33% ринку вкладів фізичних осіб, 37% ринку іпотечного кредитування, обслуговує понад 5,1 млн. рахунків фізичних осіб (36% від загальної кількості). Він також займає 25% польського ринку обслуговування малих та середніх підприємств (понад 420 тис. рахунків). PKO BP S.A. має найрозгалуженішу серед польських банків мережу філій і відділень, яка нараховує близько 1 300 установ. Це закономірно, адже він був заснований ще у 1919 році як «Поштова ощадна каса», а в 2000 році був перетворений на акціонерне товариство.

      Іноземні інвестиції забезпечили стабільність розвитку «Кредобанку», стали гарантіями захищеності для клієнтів, відкрили доступ до фінансових ресурсів, досвіду і технологій європейських банків та додатково зміцнили позиції банку на українському та світовому фінансовому ринках. «Кредобанк» активно розширює мережу, яка нині складається з 19 філій і 80 відділень у 15 областях України та в Кримській автономії.

      Сьогодні «Кредобанк» динамічно розвивається, за низкою показників входячи у двадцятку найбільших банків України. Основними напрямами його розвитку є активність операцій з кредитування, обслуговування експортно-імпортних операцій, операцій з цінними паперами, зростання статутного капіталу, нарощування депозитних ресурсів, упровадження нових технологій і продуктів.

      Станом на 1 жовтня цього року чисті активи «Кредобанку» становили 2692,4   млн. грн., чисті зобов'язання  — 2441,1   млн. грн., кредитно-інвестиційний портфель  — 2043,9   млн. грн., депозити фізичних осіб  — 1176,3   млн. грн., депозити юридичних осіб  — 778,9   млн. грн., а чистий прибуток  — 16,6 млн. грн.

      Згідно з рейтингом Асоціації українських банків, ВАТ «Кредобанк» на 1 жовтня за величиною активів посів 22 місце, за величиною сплаченого статутного капіталу  ввійшов у двадцятку найбільших банків нашої країни, а за обсягом депозитів фізичних осіб посідає 16-те місце. Інтенсивно зростає кредитно-інвестиційний портфель, що дозволило йому зайняти 21-ше місце серед вітчизняних банків.

      «Кредобанк» активно впроваджує європейські стандарти якості обслуговування клієнтів, нові банківські технології, динамічно реагує на ринкову кон'юнктуру, розширює спектр фінансових послуг. Банк утвердив себе як стабільна і прозора структура в очах західноєвропейських фінансових кіл.

      Протягом найближчих двох років «Кредобанк» планує збільшити мережу відділень з нинішніх 80 до 350, а також перенести свій центральний офіс зі Львова до Києва. Поставлена мета — до 2008 року утворити філії в усіх областях України і відділення в усіх більших містах. Головний акціонер — PKO BP S.A. — прагне, аби за два роки «Кредобанк» збільшив свою участь на банківському ринку України з нинішніх 1,5 відсотка до 3 і піднявся з 25-ї позиції до першої десятки найбільших українських банків. Наразі невідомо, якою буде вартість цієї інвестиції, але, за словами представників банку, протягом кількох останніх років PKO BP S.A. не забирає свій прибуток з України, а реінвестує його в розширення мережі.

      Інший приклад — «Унікредит Банк»  у Луцьку, який був заснований в лютому 1997 року як єдиний в Україні банк зi 100-вiдсотковим польським капіталом. Учасниками банку є Bank Pekao S.A. і два залежні від нього товариства — Pekao Faktoring Sp. z o.o. у Любліні та Поліграфічний Заклад Drukbank Sp. z o.o. у Замості.

      Активи «Унікредит Банку» на 1 вересня цього року становили 519,1 млн. грн., зобов'язання — 470,5 млн. грн., а капітал — 71,5 млн. грн.

      Головний акціонер — польський Bank Pekao S.A. — є більш як наполовину італійським, бо 52,83 відсотка його акцій належать UniCredito Italiano S.p.A. Він  планує протягом двох років інвестувати у своє дочірнє українське підприємство 125 млн. доларів і таким чином розраховує отримати 10-відсоткову участь в українському ринку банківських послуг. Ще цього року Bank Pekao S.A. планує поглинути «ХФБ Банк Україна» («Хіпо Ферайнс Банк Україна» — колишній «Банк Австрія Кредитанштальт Україна», нині є єдиним діючим німецьким банком в Україні). Після цієї фузії мережа «Унікредит Банку» повинна зрости в 2008 році до 150 відділень в усіх найважливіших містах України. Bank Pekao S.A. також не виключає, що купить ще один із середніх за величиною українських банків.

Богдан ОЛЕКСЮК.

  • Новорічний «підрахуй»:

    Різдвяні свята для мешканців Польщі є періодом підбиття підсумків, і попри певну схильність до нарікання, більшість наших співрозмовників відзначають те, що «Батьківщина таки розвивається». Поляки почуваються цілком незле. Зрештою, як і їхні «нові» побратими з Європейського Союзу. «Молода Європа» стрімко нарощує розвиткові темпи, котрі й не снилися Росії в усіх її «єепнутих» мареннях. >>

  • У Варшаву на ярмарок...

    На відкритті цьогорічного Варшавського книжкового ярмарку, 50-го за рахунком, міністр культури Польщі Вольдемар Домбровський оголосив країну-почесного гостя наступного, 51-го, ярмарку. «Україна» прозвучало несподівано — причому як для нас, так, здається, і для дирекції ярмарку. Рано чи пізно міжнародний книжковий дебют України у статусі почесного гостя мав статися — планувалося, що це буде у Франкфурті в 2007-му. >>

  • Ісус Христос суперстар і майже король

    Проголосити Ісуса Христа королем Польщі запропонували незадовго перед Різдвом сорок шість депутатів Сейму. Ідея звучить принаймні екзотично, чи не так? Але не для поляків. У Польщі цю пропозицію сприйняли серйозно, і вона викликала неабияку дискусію. Чи не головний аргумент прихильників «коронування Христа»: якщо Діва Марія вважається королевою Польщі, то чому б Ісуса не назвати королем? >>

  • ДЕВОНічний газ,

    «...А це могла б бути блискуча, на мій погляд, фірма, — з жалем у голосі каже торговий радник-посланник посольства Польщі в Україні Анна Сковронська-Лучинська. — Це був би цікавий приклад співробітництва Польщі та України. До того ж у стратегічній для наших країн паливно-енергетичній сфері. А все так гальмується і гальмується, гальмується і гальмується...»
    На прикладі «Девону» — саме про це українсько-польське підприємство розповідає пані Сковронська-Лучинська — яскраво проявляється інвестиційний клімат України. У нас чимало клопочуться про залучення іноземних інвесторів. Поле для діяльності капіталовкладника — неозоре. Але в Україні інвестора також чекає неринкова конкуренція, недосконале законодавство, а подекуди ще й тиск iз боку можновладцiв. Якщо це стосується інвестора, який збирається вкладати гроші в паливну сферу, то йому слід пам'ятати також і про газову залежність України від Росії. Ця залежність змушує державу чимдуж «закручувати гайки» на власному газовому ринку. >>

  • Януш Куртика, президент польського Інституту національної пам'яті:

    Польський інститут національної пам'яті (ІНП) досі лишається недосягненним взірцем для України. У нас створено формальну інституцію з подібним лейблом, але з порожнім змістом — є директор, Ігор Юхновський, але звикло бракує найважливішого — фахівців та грошей, немає навіть відповідного приміщення. Знову українська гора породила мишу. А боротьба між групами просовєтських і націоналістичних істориків за важелі впливу виглядає кумедною порівняно з опором «старих» структур, спрямованих винятково на відмивання бюджетних «цвинтарних» коштів.
    Польща вже кілька років тому передала всі архіви комуністичних спецслужб до ІНП та ухвалила закон, який дозволяє безперешкодно оприлюднювати інформацію на всіх державних чиновників, якщо вони «стукали» «по молодості». Ось уже рік, як ІНП має нового президента — Януша Куртику, котрий заповзявся реформувати цю структуру і прискорити процеси оприлюднення «секретів», нагромаджених комуністичними спецслужбами. Януш Куртика в інтерв'ю «УМ» роз'яснив особливості нової ситуації у цiй царинi. >>

  • Жінка — мрія, жінка — символ, жінка — самотність

    ...Два роки тому фасад типового панельного будинку на проспекті Вернадського, 125 у Москві прикрасила меморіальна дошка. Зображення на ній добре впізнавані: на тлі вбраної ялинки, гітари і пляшки шампанського — актори Барбара Брильська та Андрій Мягков, виконавці головних ролей у культовому радянському фільмі «Іронія долі, або З легкою парою». Картина ця вийшла ще в 1978 році, але майже три десятиліття лишається незмінним атрибутом новорічної телепрограми. Її головних героїв за результатами соцопитувань на теренах сучасного СНД визнано найромантичнішою кінопарою століття. Але мало хто знає, що мрія мільйонів чоловіків колишнього СРСР, польська актриса Барбара Брильська, ставши для них символом витонченості, мудрості та лагідності, в особистому житті пережила чимало трагедій, опосередковано пов'язаних і з улюбленою нами «Іронією долі...» >>