У понеділок офіційна Варшава рішуче зіпсувала «медовий місяць» Володимира Путіна в Європі — наклала вето на ухвалення Євросоюзом мандата щодо впровадження нової угоди ЄС—Росія (цей документ мусив прийти на зміну вже застарілій, підписаній 1997 року, Угоді про партнерство та співробітництво). Ніхто й не розраховував, що Польща скаже безкомпромісне «ні», адже буквально напередодні вдалося «уламати» міністра закордонних справ Литви Петраса Вайтекунаса, котрий заявив, що підтримує «компроміс» і угода цілком задовольняє його державу.
Не секрет, що агресивна політика Кремля на просторах Центральної та Східної Європи не знаходить схвалення у Варшаві, до того ж росіяни замахнулись «на святе» —впродовж року триває заборона ввезення до Росії польського м’яса, а також деяких продовольчих товарів. Остання зустріч голів держав-членів ЄС iз Путіним мала відверто натягнутий характер, головним чином через ірраціональну позицію Росії щодо Грузії, геноцид у Чечні, через ухиляння від підписання європейської Енергетичної хартії, яка б нормалізувала і зробила прозорими поставки енергоносіїв тощо. Отож, на думку польського уряду, «ветеринарні» претензії Росії щодо якості польських товарів мають насамперед політичну природу.
Міністр закордонних справ Польщі Анна Фотига відверто наголосила, що «без політичного сигналу з боку Росії Польща не схильна змінювати позиції». За словами міністра, «Росія використовує енергетику як знаряддя політичного тиску. Використовує і такий інструмент, як заборона ввезення товарів щодо таких країн, як Польща та Грузія. Тож прошу не дивуватися, що і ми послуговуємось знаряддями, якими володіємо».
Позицію Варшави співчутливо потрактувала і комісар у закордонних справах та з політики сусідства ЄС Беніта Ферреро-Вальднер, зазначивши: « Ми солідаризуємося з Польщею». Водночас комісар наголосила, що попри те що «Єврокомісія не має компетенції у цій справі (російського ембарго на польські товари. — Ред.), але ми постараємось полегшити порозуміння». І незабаром Єврокомісія надішле чергову місію експертів, які мають вкотре підтвердити якість польської продукції, — так виглядає, аби допомогти Росії виплутатися з польського вето, зберігши політичне обличчя.
Різдвяні свята для мешканців Польщі є періодом підбиття підсумків, і попри певну схильність до нарікання, більшість наших співрозмовників відзначають те, що «Батьківщина таки розвивається». Поляки почуваються цілком незле. Зрештою, як і їхні «нові» побратими з Європейського Союзу. «Молода Європа» стрімко нарощує розвиткові темпи, котрі й не снилися Росії в усіх її «єепнутих» мареннях. >>
На відкритті цьогорічного Варшавського книжкового ярмарку, 50-го за рахунком, міністр культури Польщі Вольдемар Домбровський оголосив країну-почесного гостя наступного, 51-го, ярмарку. «Україна» прозвучало несподівано — причому як для нас, так, здається, і для дирекції ярмарку. Рано чи пізно міжнародний книжковий дебют України у статусі почесного гостя мав статися — планувалося, що це буде у Франкфурті в 2007-му. >>
Проголосити Ісуса Христа королем Польщі запропонували незадовго перед Різдвом сорок шість депутатів Сейму. Ідея звучить принаймні екзотично, чи не так? Але не для поляків. У Польщі цю пропозицію сприйняли серйозно, і вона викликала неабияку дискусію. Чи не головний аргумент прихильників «коронування Христа»: якщо Діва Марія вважається королевою Польщі, то чому б Ісуса не назвати королем? >>
«...А це могла б бути блискуча, на мій погляд, фірма, — з жалем у голосі каже торговий радник-посланник посольства Польщі в Україні Анна Сковронська-Лучинська. — Це був би цікавий приклад співробітництва Польщі та України. До того ж у стратегічній для наших країн паливно-енергетичній сфері. А все так гальмується і гальмується, гальмується і гальмується...»
На прикладі «Девону» — саме про це українсько-польське підприємство розповідає пані Сковронська-Лучинська — яскраво проявляється інвестиційний клімат України. У нас чимало клопочуться про залучення іноземних інвесторів. Поле для діяльності капіталовкладника — неозоре. Але в Україні інвестора також чекає неринкова конкуренція, недосконале законодавство, а подекуди ще й тиск iз боку можновладцiв. Якщо це стосується інвестора, який збирається вкладати гроші в паливну сферу, то йому слід пам'ятати також і про газову залежність України від Росії. Ця залежність змушує державу чимдуж «закручувати гайки» на власному газовому ринку. >>
Польський інститут національної пам'яті (ІНП) досі лишається недосягненним взірцем для України. У нас створено формальну інституцію з подібним лейблом, але з порожнім змістом — є директор, Ігор Юхновський, але звикло бракує найважливішого — фахівців та грошей, немає навіть відповідного приміщення. Знову українська гора породила мишу. А боротьба між групами просовєтських і націоналістичних істориків за важелі впливу виглядає кумедною порівняно з опором «старих» структур, спрямованих винятково на відмивання бюджетних «цвинтарних» коштів.
Польща вже кілька років тому передала всі архіви комуністичних спецслужб до ІНП та ухвалила закон, який дозволяє безперешкодно оприлюднювати інформацію на всіх державних чиновників, якщо вони «стукали» «по молодості». Ось уже рік, як ІНП має нового президента — Януша Куртику, котрий заповзявся реформувати цю структуру і прискорити процеси оприлюднення «секретів», нагромаджених комуністичними спецслужбами. Януш Куртика в інтерв'ю «УМ» роз'яснив особливості нової ситуації у цiй царинi. >>
...Два роки тому фасад типового панельного будинку на проспекті Вернадського, 125 у Москві прикрасила меморіальна дошка. Зображення на ній добре впізнавані: на тлі вбраної ялинки, гітари і пляшки шампанського — актори Барбара Брильська та Андрій Мягков, виконавці головних ролей у культовому радянському фільмі «Іронія долі, або З легкою парою». Картина ця вийшла ще в 1978 році, але майже три десятиліття лишається незмінним атрибутом новорічної телепрограми. Її головних героїв за результатами соцопитувань на теренах сучасного СНД визнано найромантичнішою кінопарою століття. Але мало хто знає, що мрія мільйонів чоловіків колишнього СРСР, польська актриса Барбара Брильська, ставши для них символом витонченості, мудрості та лагідності, в особистому житті пережила чимало трагедій, опосередковано пов'язаних і з улюбленою нами «Іронією долі...» >>
