F-16 проти МіГ-29

16.11.2006
F-16 проти МіГ-29

F-16 з польським прапором на крилi: лiтати треба красиво, строєм. (Фото РЕЙТЕР.)

      Російські винищувачі МіГ-29 змінюють на американські F-16. Таке рішення було ухвалено ще 2002 року, проте перша «партія» військового товару, дві крилаті бойові машини, надійшла — тобто прилетіла — минулого четверга. Сума контракту на поставку загалом 48 F-16, враховуючи кредити, як повідомляє інформагенція ПАП, — 4,5 млрд. доларів. Сюди входить і вартість технологій — Польща отримує систему типу F-16 C/D Block 52 Advanced, найсучаснішу з усіх, що експлуатуються на цей час у країнах-членах НАТО.

      Зустріч двох перших винищувачів F-16 на летовищі в Кшесіні була не по-військовому зворушливою. Священики освятили покупку. Перший навчений в Америці польський пілот Ростислав Степанюк (схоже, в цій справі не обійшлося без етнічного українця), який «перегнав» машину зі США у Кшесін, урочисто вручив президенту країни Леху Качинському прапор Польщі. А дружина президента Марія Качинська церемоніально виголосила: «Літай безпечно, прославляй польську авіацію». Як леді, тим більше перша, вона отримала право дати ім'я винищувачу — тож назвала його «Яструбом». Утім не обійшлося і без прикрощів: на трибуну, де радісно скупчилися представники діючої влади, не запросили двох екс-міністрів оборони з попереднього лівого уряду — Єжи Шмайдзинського та Януша Земке, які свого часу прийняли рішення про придбання F-16 і уможливили реалізацію цього контракту. Як передає ПАП, ображені такою несправедливістю, обидва колишні міністри залишили летовище.

      «Ми дуже задоволені, що бачимо F-16 з біло-червоним прапором на фюзеляжі», — виголосив президент Качинський. Його можна зрозуміти, оскільки F-16 за багатьма параметрами кращі за аналогічні радянсько-російські винищувачі МіГ-29. Наведемо кілька головних параметрів (перший для F-16, другий для МіГ-29): максимальна стартова вага — 22 тис. 727 кг проти 18 тис., маса підвісного озброєння — 9072 проти 3000 кг, стартова швидкість — 340 проти 320 метрів за секунду, радіус бойової дії літаків зі стандартним набором озброєнь у дві бомби та дві ракети — 740 проти 350 км. Щоправда, F-16 поступається МіГ-29 за двома іншими головними харктеристиками: швидкістю (на 10 відсотків) та висотою максимального підйому 15 тис. 250 метрiв проти 17 тис. метрів.

      Можна зрозуміти ревнощі росіян з приводу того, що поляки відмовилися від їхніх літаків та взяли на озброєння кращі за класом американські. Тим більше що надалі, так виглядає, Польща не купуватиме великих озброєнь у Росії. Щодо згаданого вище контракту, то ще два F-16 прибули до Кшесін 9 листопада, наступні чотири бойові машини будуть поставлені у грудні, а решта — у 2008 році.

      Крім комерційних ревнощів, Москва виразно підкреслила своє ставлення до політичного контексту означеного контракту. Так, за кілька днів потому, як американські винищувачі прибули до Польщі, штаб Об'єднаної системи ППО СНД заявив: попри поставки F-16 до Польщі, «західні рубежі СНД будуть надійно захищені». Україна не приєдналася до цієї системи, втім дещо ніяково стає від того, що й наша територія є «західним рубежем СНД». Проте далі співрозмовник інформагенції ІТАР-ТАКС уточнив, що стосовно оборони кордонів СНД йдеться насамперед про скоординовані дії Росії й Білорусі: «Передбачаючи появу F-16 у Польщі, Росія передала Білорусі 4 ракетні дивізіони С-300, які вже перебувають у стані бойової готовності».

      Утім польська влада більші ускладнення може мати не так від невдоволення Росії, як власних громадян. «Шістнадцятки» при старті, подоланні звукового бар’єра та під час польоту створюють неймовірний шум. Окрім того, вони забруднюють середовище та створюють небезпеку авіакатастроф, застерігає місцева преса. Протести мешканців селища Марлево, яке розташоване неподалік авіабази Кшесін, вже почалися — люди погрожували перекрити дороги до летовища. Їх змушений був заспокоювати особисто президент Качинський: « Є пристрої, які зменшать рівень шуму. Ми зробимо все, щоб гарантувати людям спокій».

  • Новорічний «підрахуй»:

    Різдвяні свята для мешканців Польщі є періодом підбиття підсумків, і попри певну схильність до нарікання, більшість наших співрозмовників відзначають те, що «Батьківщина таки розвивається». Поляки почуваються цілком незле. Зрештою, як і їхні «нові» побратими з Європейського Союзу. «Молода Європа» стрімко нарощує розвиткові темпи, котрі й не снилися Росії в усіх її «єепнутих» мареннях. >>

  • У Варшаву на ярмарок...

    На відкритті цьогорічного Варшавського книжкового ярмарку, 50-го за рахунком, міністр культури Польщі Вольдемар Домбровський оголосив країну-почесного гостя наступного, 51-го, ярмарку. «Україна» прозвучало несподівано — причому як для нас, так, здається, і для дирекції ярмарку. Рано чи пізно міжнародний книжковий дебют України у статусі почесного гостя мав статися — планувалося, що це буде у Франкфурті в 2007-му. >>

  • Ісус Христос суперстар і майже король

    Проголосити Ісуса Христа королем Польщі запропонували незадовго перед Різдвом сорок шість депутатів Сейму. Ідея звучить принаймні екзотично, чи не так? Але не для поляків. У Польщі цю пропозицію сприйняли серйозно, і вона викликала неабияку дискусію. Чи не головний аргумент прихильників «коронування Христа»: якщо Діва Марія вважається королевою Польщі, то чому б Ісуса не назвати королем? >>

  • ДЕВОНічний газ,

    «...А це могла б бути блискуча, на мій погляд, фірма, — з жалем у голосі каже торговий радник-посланник посольства Польщі в Україні Анна Сковронська-Лучинська. — Це був би цікавий приклад співробітництва Польщі та України. До того ж у стратегічній для наших країн паливно-енергетичній сфері. А все так гальмується і гальмується, гальмується і гальмується...»
    На прикладі «Девону» — саме про це українсько-польське підприємство розповідає пані Сковронська-Лучинська — яскраво проявляється інвестиційний клімат України. У нас чимало клопочуться про залучення іноземних інвесторів. Поле для діяльності капіталовкладника — неозоре. Але в Україні інвестора також чекає неринкова конкуренція, недосконале законодавство, а подекуди ще й тиск iз боку можновладцiв. Якщо це стосується інвестора, який збирається вкладати гроші в паливну сферу, то йому слід пам'ятати також і про газову залежність України від Росії. Ця залежність змушує державу чимдуж «закручувати гайки» на власному газовому ринку. >>

  • Януш Куртика, президент польського Інституту національної пам'яті:

    Польський інститут національної пам'яті (ІНП) досі лишається недосягненним взірцем для України. У нас створено формальну інституцію з подібним лейблом, але з порожнім змістом — є директор, Ігор Юхновський, але звикло бракує найважливішого — фахівців та грошей, немає навіть відповідного приміщення. Знову українська гора породила мишу. А боротьба між групами просовєтських і націоналістичних істориків за важелі впливу виглядає кумедною порівняно з опором «старих» структур, спрямованих винятково на відмивання бюджетних «цвинтарних» коштів.
    Польща вже кілька років тому передала всі архіви комуністичних спецслужб до ІНП та ухвалила закон, який дозволяє безперешкодно оприлюднювати інформацію на всіх державних чиновників, якщо вони «стукали» «по молодості». Ось уже рік, як ІНП має нового президента — Януша Куртику, котрий заповзявся реформувати цю структуру і прискорити процеси оприлюднення «секретів», нагромаджених комуністичними спецслужбами. Януш Куртика в інтерв'ю «УМ» роз'яснив особливості нової ситуації у цiй царинi. >>

  • Жінка — мрія, жінка — символ, жінка — самотність

    ...Два роки тому фасад типового панельного будинку на проспекті Вернадського, 125 у Москві прикрасила меморіальна дошка. Зображення на ній добре впізнавані: на тлі вбраної ялинки, гітари і пляшки шампанського — актори Барбара Брильська та Андрій Мягков, виконавці головних ролей у культовому радянському фільмі «Іронія долі, або З легкою парою». Картина ця вийшла ще в 1978 році, але майже три десятиліття лишається незмінним атрибутом новорічної телепрограми. Її головних героїв за результатами соцопитувань на теренах сучасного СНД визнано найромантичнішою кінопарою століття. Але мало хто знає, що мрія мільйонів чоловіків колишнього СРСР, польська актриса Барбара Брильська, ставши для них символом витонченості, мудрості та лагідності, в особистому житті пережила чимало трагедій, опосередковано пов'язаних і з улюбленою нами «Іронією долі...» >>