Страховим коштам — прозорість і контроль

      У кожної хоч трохи обізнаної з бухгалтерією людини викликає подивування те, як державі вдається впоратись із такою кількістю соціальних фондів. Нагадаємо, їх кілька: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Пенсійний фонд. А згодом, як прогнозує міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, буде створено ще й Фонд загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

      Насамперед, незручності відчуває підприємство, якому доводиться щоразу, в період звітності, мати справу відразу з кількома установами. Не завжди і державу задовольняє ця звітність, оскільки в ній трапляються неточності. Зрештою, останнім у цій ситуації залишається застрахований (або незастрахований) громадянин, спосіб життя якого рано чи пізно зазнає змін, і часом, у таких випадках, допомога якогось із згаданих фондів стає для нього вкрай необхідною.

      Прокоментувати питання, пов'язані з діяльністю соціальних фондів, ми попросили заступника міністра праці та соціальної політики Георгія ГАЛИЦЯ.

      — Георгію Костянтиновичу, чи можна в наш час всезагальної комп'ютеризації і вишуканого менеджменту вважати задовільним управління страховими фондами?

      — Однозначно, ні. Сьогодні спостерігається дублювання окремих функцій фондів соціального страхування. Це і реєстрація платників внесків, і ведення реєстрів страхувальників, і збір страхових внесків та контроль за їхнiм надходженням. Автономне виконання однакових функцій кожним із фондів збільшує витрати на управління соціальним страхуванням. Крім того, час від часу виникає незадоволення у платників внесків — через те, що кількість контролюючих органів не скорочується, а збільшується.

      Упровадження єдиної системи збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування може бути реалізоване шляхом об'єднання спільних функцій фондів соціального страхування. Це може бути досягнуто шляхом створення окремої госпрозрахункової структури, яка виконуватиме спільні функції фондів соціального страхування, або шляхом покладання цих функцій на один із фондів. Опрацювання пропозицій у цьому напрямі є одним з основних пріоритетних завдань міністерства.

      — Свого часу в парламенті вже виникала ідея єдиного соціального внеску, але далі розмов справа не пішла. Ясна річ, без внесення змін у чинне законодавство не обійдеться. Чи розробляють у Кабміні відповідний законопроект?

      — У 2005 році у Міністерстві праці та соціальної політики, спільно із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та фондами соціального страхування, розробили проект Закону України «Про єдиний соціальний внесок» (№ 2122-2 від 6 вересня 2005 року). Проте він залишився нерозглянутим і вважається відкликаним у зв'язку із завершенням повноважень Верховної Ради України четвертого скликання.

      На сьогодні міністерством доопрацьовано законопроект про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подано на розгляд Кабінету Міністрів України. У ньому враховано зміни, внесені до чинного законодавства, та пропозиції, які надійшли від сторін соціального діалогу. Цей документ було опрацьовано та погоджено центральними органами виконавчої влади, а також соціальними партнерами. Враховуючи актуальність законопроекту «Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», його буде внесено на розгляд Верховної Ради України повторно.

      — Про що, власне, йдеться в проекті Закону «Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»?

      — Цим законопроектом передбачається запровадити в Україні єдиний соціальний внесок і зосередити функції, пов'язані з формуванням страхових коштів та веденням єдиної для усіх фондів інформаційної бази, в одному уповноваженому органі. Це повинно забезпечити прозорість фінансових потоків, підвищити платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків і, як наслідок, привести до збільшення надходжень до фондів.

      — Розкажіть, будь ласка, докладніше про переваги єдиного соціального внеску.

      — Основною перевагою є те, що буде створено єдину систему збору, обліку та контролю за сплатою страхових внесків. Централізована база даних про роботодавців і застрахованих осіб дасть змогу швидко виявляти неплатників або тих, хто сплачує внески вибірково чи не в повному обсязі. Таким чином, нова система сприятиме скороченню тіньової економіки. Згодом, ми сподіваємося, база даних про застрахованих осіб забезпечить цільове використання коштів унаслідок призначення страхових виплат не за довідками роботодавців, а за даними персоніфікованого обліку.

      — Тобто соціальні фонди в такий спосіб розраховують на значне поліпшення свого менеджменту. А які вигоди від нового порядку слід очікувати роботодавцю?

      — Нині роботодавець реєструється в усіх чотирьох фондах, нараховує та веде облік зі сплати внесків за кожним видом страхування, подає чотири платіжних доручення і звітність, яку кожна установа перевіряє окремо. При запровадженні єдиного соціального внеску значно спрощується процедура взаємодії з фондами. З приводу внеску потрібно буде контактувати тільки з Пенсійним фондом. Значно спростять справу єдина база для нарахування страхових внесків і одна форма фінансових звітів, актів перевірок. Завдяки цьому вдвічі скоротяться адміністративні видатки роботодавців на оформлення платежів, на підготовку та подання звітності.

      — А чи відчує на собі ці переваги сама застрахована особа?

      — Збільшення надходжень до фондів дасть можливість наростити розміри страхових виплат, запровадити другий рівень обов'язкового пенсійного страхування через ведення індивідуальних накопичувальних рахунків. Крім того, це дозволить ввести обов'язкове медичне страхування без підвищення страхових тарифів. Громадяни зможуть отримувати інформацію про обсяг страхових внесків, які здійснює за них роботодавець. Зрештою, застраховані особи зможуть контролювати свої індивідуальні пенсійні рахунки. У свою чергу, фонди, звільнившись від великої частини адміністративних обов'язків, більше уваги приділятимуть застрахованим особам.

      — Пригадується, свого часу в низці областей проводився експеримент з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів. Які його результати?

      — Верховна Рада прийняла спеціальний закон про цей експеримент і поширила його дію на території Запорізької, Луганської та Львівської областей. Шкодувати про це не довелося. З'ясували багато цікавих обставин. Скажімо, те, що зосередження деяких спільних функцій фондів у Пенсійному фонді мало своїм наслідком збільшення кількості платників страхових внесків, поліпшення платіжної та звітної дисципліни тощо. Водночас спостерігалося певне дублювання функцій реєстрації платників та контролю за сплатою внесків. Проблеми виникли через різні звітні періоди: календарний місяць — у Пенсійному фонді, квартальний період — у фондах соціального страхування. Виникли труднощі і через різні бази для нарахування страхових внесків та визначення сум оплати праці (доходу) для розрахунку розмірів страхових виплат і соціальної допомоги. Отож сформувати єдину форму звітів для страхувальників виявилося не так просто.

      — Яким чином буде врегульовано ці питання?

      — Зрозуміло, що законодавчим шляхом. У згаданому законопроекті передбачається, що слід здійснити уніфікацію бази нарахування страхових внесків за окремими видами соціального страхування. Різниця у базі нарахування значно ускладнює роботу як єдиного контролера, так і роботодавця.

       — Як відомо, в основу управління страховими фондами покладено принцип паритетності сторін соціального партнерства. Наскільки вдасться зберегти цей принцип при запровадженні єдиного соціального внеску?

      — Законопроект не передбачає обмеження сфери застосування принципу паритетності сторін соціального партнерства в управліннi страховими коштами. За фондами залишаються всі їхнi основні функції: керівництво та управління окремими видами соціального страхування, акумуляція страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечення фінансування виплат за соціальним страхуванням та інші функції, згідно зі статутами фондів. Частиною другою статті 13 законопроекту передбачено, що суми надходжень від сплати страхових коштів, що обліковуються на кінець дня на рахунках у Державному казначействі України, на наступний робочий день перераховуються відповідно до визначених пропорцій на кожен iз видів соціального страхування на централізовані рахунки страхових фондів, відкриті в органах Державного казначейства України.

      Водночас слід звернути увагу на одну досить суттєву обставину. Матеріально-технічна база та інші ресурси, пов'язані зі збором страхових внесків, зосереджуватимуться в одному з фондів — Пенсійному, який у даний час має найбільш потужне інформаційне і кадрове забезпечення.

      Фонди соціального страхування вже розробили низку моделей та механізмів щодо реалізації закону. Опрацьовано схему надходження, розщеплення єдиного соціального внеску та інформаційних потоків про страхові внески. Схему погоджено з Державним казначейством та Пенсійним фондом. Разом із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відпрацьовуються процедури та необхідні зміни до нормативно-правових актів щодо недопущення при запровадженні єдиного соціального внеску затримок коштів на виплату допомоги за соціальним страхуванням. Це дозволить поставити під контроль усі фінансові потоки, підвищити ефективність та прозорість використання страхових коштів, створити рівність можливостей надання матеріального забезпечення застрахованим особам, які працюють на підприємствах з різним фінансовим станом.

Сергій ШВЕЦЬ.