Не будемо їсти, бо жити ніде

      Сумна історія мешканців гуртожитку, на вулиці Труда,1, які влаштували нині акцію протесту на площі перед міськрадою, почалася у 2002 році. Управління комунального майна та приватизації Сумської міської ради вирішило продати товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» названий гуртожиток. Річ навіть не в тім, що п'ятиповерховий будинок продали за 84 тисячі гривень, - якби нові власники справді впорядкували його і утримували на благо людей, то вкладені кошти компенсували б оту низьку купівельну ціну. Але... «Ми про це дізналися абсолютно випадково, - розповідає тодішня й теперішня мешканка гуртожитку Ольга Геращенко, перев'язана білою стрічкою з написом «голодування». - Раптом виявилося, що нас продають, навіть не повідомивши про це. За ніч ми написали листа й віднесли його до управління комунального майна. Якби не це, нас би просто викинули на вулицю...»

      Мешканців з гуртожитку таки не викинули. Навіть у договір купівлі-продажу внесли пункт 5.2.3, в якому зазначалося обов'язковим надання протягом дванадцяти місяців квартир восьми сім'ям та шести одинакам, які мешкають у гуртожитку; або ж проведення капітального ремонту, реконструкції та благоустрою їх приміщень і забезпечення трирічного проживання в гуртожитку з наданням за цей час квартир. Договір датується 12 березня 2002 року. До речі, суттєва деталь: оформлений він уже стосовно «нежитлового» приміщення - як воно могло стати таким при наявності мешканців, історія замовчує. Та все ж документ є. От тільки навіть незначне напруження мізків дає зрозуміти, що ні протягом дванадцяти, ні протягом трьох років ніхто нікому нічого не надав. Більше того: жодного капітального ремонту не було здійснено, гуртожиток нині схожий на «бомжатник». Тут уже півроку взагалі відключено тепло, воду, газ, електрое нергію... Людям, які живуть тут, просто нікуди діватися. Малих дітей вони пороздавали рідним - як тримати дітлашню у холодних вологих приміщеннях, де білизна сохне більше тижня? Одинадцяти-дванадцятирічні ділять побут з батьками. Хворіють. Але кому до того є діло? Навіть рішення суду, що були прийняті на користь мешканців, не виконуються. Що ж робити далі? Вдалися до відчайдушної акції - до голодування. Офіційно в ньому беруть участь шістнадцятеро людей.

      Утім оголошене безстроковим голодування тривало лише один день. Хоча міська влада, на думку заступника міського голови Степана Пака, і не має відношення до ситуації, що склалася, але вона втрутилася в неї. Щодо непричетності міської влади до проблеми, можна, звісно, посперечатися. Хай йдеться не про сучасний її склад, але для городян влада є влада. І, подейкують, дана дивна операція купівлі-продажу відбулася саме завдяки протежуванню тодішніх міських керівників «Інвестору-96». Та й до нинішньої ради фірма-покупець таки має відношення: один із співзасновників «Інвестора-96» Сергій Науменко є нинішнім депутатом від Партії регіонів.

      Урешті, хоч як би там було, Степан Пак провів збори відповідних фахівців, і на кінець першого дня голодування протестанти отримали гарантійний лист від ТОВ «Інвестор-96»:  про надання квартир усім гуртожитківцям до першого грудня.