Тієї жахливої суботи, 19 серпня, шлях снаряду до хати-«мішені» був блискавичним, на відміну від надання обіцяної потерпільцям допомоги: довгоочікуваний ордер подружжю довелося чекати майже три місяці. Оформленням документів опікувалася сільрада Новобогданівки, однак сільського голову Миколу Малахова бюрократом не назвеш; він і сам про новосілля Цибків говорить ледь не зі слізьми на очах: «Це ж ми одну сім'ю так довго не могли переселити. А що було б, якби, не дай Боже, півсела було зруйновано?».
Чиновництво вкотре переконливо засвідчило, що йому «по барабану» біди маленьких українців. У разі придбання житла за бюджетну гривню передбачений тендер, а його термін - місяць, не менше. Дарма, що подружжя Цибків з двома дітьми опинилося у статусі безквартирних (якби не добрі люди, то перебиватися б їм у зруйнованій хатині без даху). Столиця так наполегливо вимагала дотримання усіх процедурних тонкощів тендеру, що хазяйка обраного Юлією і Дмитром будинку в Мелітополі вже мала намір розірвати домовленості.
Врешті-решт дочекалися усі - подружжя Цибків, сільрада, жінка-продавець. Задля щастя на новому місці екс-новобогданівці позавчора запустили першою до помешкання кішку. Мілка буде