У пошуку інформації. Невизначена втрата у житті родин зниклих безвісти під час війни
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
Хрещені батьки з урятованим малюком. (Фото прес-служби МНС України.)
Для кримчан Сергія Концевича і Анатолія Ружила з Первомайська той день запам'ятається надовго — адже вони врятували життя малесенькому хлопчику, якого на смерть прирекла рідна мама. У райвідділок Первомайська передзвонили незнайомі й повідомили, що виявили немовля — у вигрібній ямі громадської вбиральні. «Коли ми приїхали на місце виклику, то намагалися розібрати конструкцію зовні, а коли нічого не вийшло (бо там бетонні важкі плити), почали акуратно зривати підлогу і виносити ці шматки, — цитує рятувальника Сергія Концевича прес-служба Управління з надзвичайних ситуацій у Криму, — робили все обережно, щоб уламки не впали на дитину, ми ж не знали, де саме вона є. Далі попросили у людей ковдру. Я замотав голову, і Анатолій, тримаючи мене за ноги, опускав донизу. Коли я намацав дитину, одразу дав знати, і мене витягли з малюком. Одразу ж і передали хлопчика лікарям». Сергій згадує, що коли йому вдалося дістатися до дитинки, на поверхні були вже лише голівка та ручки. А коли рятувальник усе ж намацав хлоп'я, дитина вхопилася усією крихітною ручкою за палець чоловіка і вже не випускала, доки її не витягли — очевидно, спрацював рефлекс.
Начальник відділку Ігор Нагієв розповідає, що після цієї історії у рятувальників виникла ідея охрестити хлопчика. Із хрещеними батьками теж довго не визначалися: ними стали Сергій Концевич — рятівник малого — та Тетяна Шипайло (єдина, до речі, жінка у відділку). Коли ж забирали малюка на хрестини з лікарні, то медики запевнили: хлопчик почувається добре, гарно їсть і за місяць після пригоди погладшав аж на кілограм. Малюк дуже спокійний, але регулярно нагадує про себе у звичний для нього час годування. Як запевнила працівниця прес-служби УМНС у Криму Світлана Бережна, спокійно хлопчик переніс і саме хрещення у церкві Різдва Христового — лише раз намагався зарюмсати, коли його занурювали у купель. Коли обряд закінчився, малюку подарували іконку і видали свідоцтво про хрещення.
Має тепер хлопчик також і ім'я. У день, коли його знайшли, були іменини Юліана і Семена. Так немовля й нарекли — Юліан Семенов. До речі, вже навіть знайшлися люди, охочі всиновити крихітку. А от біологічну маму, яка намагалася вбити своє дитя, так і не знайшли.
Написати цю статтю мене спонукала ініціатива Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти щодо прийому журналістських робіт у рамках конкурсу «Голоси зниклих». >>
«Я письменник, у мене тепер і довідка від держави є, Шевченківська. >>
Голосом Анатолія Несторовича Паламаренка кілька десятиліть поспіль до українського слухача звертаються Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Остап Вишня та багато інших метрів художнього слова. >>
В останній день зими 2022 року в небі над Кропивницьким у повітряному бою загинув льотчик-винищувач першого класу майор Степан Чобану. >>
Сьогодні, у середу, 18.03.2026 р., виповнюється рівно 40 днів, як після швидкоплинної тяжкої хвороби відійшла у засвіти Людмила Федорівна Хроненко, колишній головний бухгалтер дирекції Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. >>
Визначний український учений і педагог, доктор фізико-математичних наук, професор, лауреат Державної премії України, засновник і перший президент АН вищої школи України Віталій Іларіонович Стріха (1931–1999) був одним з основоположників напівпровідникової науки в Україні. >>