Чия булава?

      Із сивої давнини до XX століття Україна була «прохідним двором» для численних орд і армій, зазнавала постійного грабунку. Тож не дивно, що реліквії і пам'ятки мистецтва нашого народу можна зустріти в музеях і приватних колекціях по цілому світі. Нещодавно «клейноди» запорізького козацтва «знайшлися» аж під Нью-Йорком.

      Дослідниця козацтва із Запоріжжя Людмила Маленко дізналася, що в невеличкому американському містечку Ховелл, штат Нью-Джерсі, діє музей Кубанського козачого війська, в якому зберігаються регалії українських козаків часів Нової Січі. Як виявилося, сучасні кубанські козаки хочуть перевезти реліквії до Краснодара і розмістити у відбудованому соборі св. Олександра Невського, де вони перебували з ХІХ століття до 1919 року, коли на Кубань прийшла Червона армія. Тоді, під натиском «рабочє-крєстьянської», кубанські козаки вирішили вивезти козацький скарб за межі країни, тож його повантажили у дванадцять дерев'яних скринь і в супроводі п'ятьох козаків морем відправили до «братньої» Югославії. Там реліквії пробули до кінця Другої світової, а 1944 року їх вивезли спочатку до Австрії, а звідти до США, де козаки «скинулися» на 20 тисяч доларів і купили невеликий будинок під музей у містечку Ховелл.

      Як стверджує Віктор Тригуб, шеф-редактор журналу «Музеї України», у ховеллському музеї зберігаються ризниця Покровської церкви Нової Січі, Євангеліє 1759 року, іконостас славетного Межигірського монастиря, в якому стриглися в монахи ті козаки, яким щастило дожити до старості, а також перначі, бунчуки, стяги Нової Січі, військова печать, 35 курінних знамен Війська Запорозького Низового, 14 отаманських та січових булав і перначів, військові та полкові знамена буджацьких, азовських та дунайських козаків. Віктор Тригуб каже, що на сучасній Кубані ідею повернення «Ховеллського скарбу» підняли на прапор усі політичні сили, що змагаються за владу в тому краї, і їм майже вдалося домовитися про «переїзд» реліквій до Краснодара. Посприяти поверненню реліквій українських козаків таки в Україну погодився верховний отаман американського (є й таке) козацтва С. Цапенко. Пан Тригуб скаржиться, що українська влада ніяк не реагує на знахідку і не робить нічого, аби повернути козацький скарб на батьківщину. А Міністерство культури на відповідний запит нібито відповіло, що нічого цікавого в Ховеллі немає, а те що є — належить кубанським козакам, а отже — Росії.

      В Міністерстві культури повідомили «УМ», що знають про музей у Ховеллі, мають перелік речей, які там зберігаються, і за найменшої юридичної підстави розпочнуть процес їх повернення в Україну. Наразі існує навіть спеціальна комісія при Президенті. Але вивезення таких пам'яток з однієї країни до іншої потребує значної роботи юристів та істориків, натомість музей у Ховеллі належить більше до кубанської культури. 

      У вівторок депутат БЮТу Ольга Боднар запропонувала Верховній Раді створити тимчасову спеціальну комісію для повернення козацьких клейнодів. Якщо депутати схвалять відповідний законопроект, це істотно посилить позиції у змаганні України з Кубанню за козацьку спадщину.

      За словами Віктора Тригуба, ситуація з ховелльськими клейнодами ускладнюється тим, що багато з них  перебувають у критичному стані. Прапори, наприклад, зберігають у спеціальних поліетиленових пакетах і нікому не показують, бо є ризик, що давня тканина розсиплеться на порох при першому ж розгортанні. Реставрація таких пам'яток коштує великі гроші, тож, аби зберегти реліквії, опіка держави просто необхідна.