Латинка імені Назарбаєва

01.11.2006
Латинка імені Назарбаєва

Нурсултан Назарбаєв. (Фото РЕЙТЕР.)

      Ініціатива ця, звісно ж, іде від президента Нурсултана Назарбаєва: «Молодь у країні повинна знати: без володіння державною мовою працювати в державних органах, сфері послуг, правоохоронних органах чи судовій сфері буде неможливо». Уряд Казахстану днями вже офіційно ухвалив рішення про вдосконалення мовної політики, передає РІА «Новості». Серед найперших заходів — «пропаганда казахської мови як символа, що об'єднує всіх громадян Казахстану, переклад діловодства державною мовою, стимулювання державних службовців неказахської національності, що знають мову» тощо. У школі казахську історію та літературу вивчатимуть двома мовами вiдразу: казахською та російською.

       Крім цього, казахську мову переведуть на латинку, бо, за визнанням президента країни, «латинська графіка домінує сьогодні в комунікаційному просторі». Вочевидь, це східна хитрість, адже Казахстан — багата нафтою та іншими корисними покладами держава — має солідні західні інвестиції і стрімко їх нарощує. Отже, в основі «латинизації» мови — бізнес-інтереси Казахстану і зокрема Нурсултана Назарбаєва. Крім того, нова мовна політика Астани може свідчити про поступовий вихід з-під впливу Росії. З кінця 80-х років чисельність росіян серед населення Казахстану скоротилася з половини майже до третини, але російська мова все ще домінує в суспільстві.

      Сьогодні у зовнішніх зв'язках Казахстан користується трьома видами графіки: на пострадянському просторі — кирилицею, в Туреччині і Європі — латинкою, а в Азії — арабською в'яззю. Як пояснив у інтерв'ю російській «Нєзавісімой газєтє» депутат казахського парламенту і лідер партії «Ак Жол» Аліхан Байменов: «У Казахстані використовують похідну кирилиці — 42 символи, що сильно ускладнює інформатизацію країни. Для нас це велика проблема — ми платимо більше за одиницю інформації».

      Казахстан разом з Азербайджаном, Узбекистаном, Таджикистаном та Туркменією вже користувався латинкою у 20—30-х роках минулого століття. При радянській владі ці країни перейшли на кирилицю, а після здобуття незалежності Азербайджан, Туркменія та Узбекистан повернулися на латинку. Татарстан, що перебуває у складі Російської Федерації, теж спробував «вестернізуватися», проте Конституційний суд РФ вирішив, що татари не мають на це права.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>