Того ранку медсестра Ірина Кашуба звично квапилася на роботу в міську поліклініку. Сама не може пояснити, чому зупинилася біля ліфта - з четвертого ж поверху завше спускається пішки. Скільки не тиснула кнопку - кабінка вперто пропливала мимо. Підійшла сусідка, Інна Бородай, також медпрацівник. Удвох вирішили з'ясувати, хто це катається в години пік?
Коли ж відчинилися дверцята, то жінки побачили в ліфті паперовий пакет. Кажуть, що тоді згадали про вибух у сусідньому будинку десятирічної давності, коли частина багатоповерхівки була зруйнована. Допитливість таки переборола страх, і за якусь мить сусідки, відкинувши край ковдри, побачили обличчя сплячої дитини. З першого поверху викликали міліцію і своїх колег зi «швидкої допомоги». Дівчинка виявилася абсолютно здоровою і доглянутою: невідома мати-«зозуля» дбайливо замотала дитя і поклала в пакет запасні махрові рушники, памперси. Знайді не більше тижня, судячи з пуповини (перев'язаній, зауважують акушери, ще лігатурою, однак фахово), вага - три з половиною кілограми, зріст - 53 сантиметри...
Тепер пані Ірина має клопіт з... колегами! Ті переконують: ти, мовляв, ще молода, і знайду треба взяти на виховання. До речі, чоловік пані Ірини певен, що дружина неспроста зупинилася, чи не перший раз, біля ліфта: «Аби знайти дитинча, як і я. Не забуду, як мені вдалося врятувати маля після вибуху в сусідньому будинку. Тоді впали кілька поверхів, і я почув дитячий плач у вітрині магазину, на першому поверсі. Покликав рятувальників». Подружжя Кашуб, вірогідно, і відважилося б на непрогнозоване батьківство, якби не очікувало поповнення від доньки, котра вийшла заміж.
Наразі дівчинкою опікується персонал не лише міського дитячого шпиталю; ледь не щодня приносять пакунки від Ірини Кашуби та її колег. Приходило і кілька бездітних пар. На жаль, дитя є неофіційним безбатченком, що ускладнює процедуру всиновлення. Працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх тим часом проглядають картотеку потенційних породіль міста і району...