Домініканська Республіка достроково відкликає своїх військовослужбовців з Іраку ще до формального закінчення їхньої місії у середині лютого наступного року, повідомила з посиланням на урядові кола в Санто-Домінго японська інформагенція «Кіодо». Якщо таке справді станеться, то Домініканська Республіка стане першою країною, яка відкликає свої війська з міжнародного контингенту в Іраку. Нині там несуть службу 302 домініканці, які базуються в місті Діванія, що у польській стабілізаційній зоні. Солдати з Домініканської Республіки, Гондурасу, Сальвадору, Нікарагуа та Іспанії складають бригаду «Плюс Ультра», яка перебуває під іспанським командуванням і нараховує 2500 бійців. Формальною причиною відмови від участі в іракській місії є турбота уряду Домініканської Республіки про безпеку своїх військовослужбовців, адже минулого тижня їхні казарми партизани обстріляли з мінометів та гранатометів.
Сполучені Штати в той же час закликали до зміцнення ролі НАТО в Іраку, хоча наразі не пояснили, в чому воно має полягати. Цей заклик пролунав з вуст держсекретаря США Коліна Пауелла у Брюсселі на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Пауелл сказав: «Готуючись до саміту НАТО, який відбудеться у червні 2004 року в Стамбулі, ми наполегливо закликаємо Альянс зважити можливість найбільшою мірою підтримати мир та стабільність в Іраку». Всупереч очікуванням, Пауелл утримався від критики створення окремих від НАТО оборонних структур ЄС з власною штаб-квартирою — щоб не викликати роздратування Німеччини та Франції та заохотити ці дві великі європейські країни до участі у справi стабілізації Іраку. У понеділок минулого тижня під час засідання у Брюсселі міністрів оборони країн-членів НАТО міністр оборони США Дональд Рамсфелд також наполегливо нагадував, що Вашингтону дуже залежить на тому, щоб увесь Альянс підтримав дії Вашингтона в Іраку. Відповідь Генсека НАТО Джорджа Робертсона на заклики високоповажних американців була дуже обережною. Робертсон спочатку заявив, що пріоритетом НАТО має бути операція в Афганістані, а вже потім сказав: «У новому році країни-члени Альянсу, можливо, викладуть пропозиції стосовно міжнародної дивізії, яка тепер перебуває під польським командуванням і якій може допомогти НАТО». Польща та Іспанія лише тепер відчули, який непосильний тягар взяли на себе в Іраку, тому представники цих двох країн здійснюють великий закулісний тиск на керівництво Альянсу з вимогами допомогти їм у цій гарячій точці. Сподіваються, що поляки та іспанці зможуть переконати своїх колег по блоку ухвалити на саміті в Стамбулі рішення про форму участі НАТО в стабілізаційній операції в Іраку. Тим більше, що на той час генсеком НАТО буде вже голландець Ян де Хооп Скеффер, який більше дослухатиметься до голосу Вашингтону та виступає за активнішу участь Альянсу у важливих світових справах.
Вашингтон у своєму бажанні бачити НАТО в Іраку переслідує власні, трохи відмінні від польських та іспанських, цілі. На червневому саміті в Стамбулі буде гучно святкуватися 60-та річниця висадки союзників у Нормандії. Для Білого дому важливий не стільки сам ювілей, як те, що він відзначатиметься за кілька місяців до президентських виборів і має автоматично спрацювати на користь Буша. Білий дім цікавить не кількість бійців Альянсу в Іраку, а те, щоб над Вавилоном поруч з польським замайорів прапор НАТО, бо демократи допікають республіканців докорами, що Буш діє в цій країні без згоди Європи.